ЗАПОРІЖЖЯ КАЙФУЄ

До "Затишної оселі" приїздять сім'ями, колективами з роботи, парами і по одинці, а  подружжя із Запоріжжя  завітало  до Диканьки за рекомендацією сина Володі, який відпочивав із друзями у нас позаминулого року. Молодим людям Гоголівщина прийшлася до снаги: вони звідали бездоріжжя дикої природи (бо ж Диканька за однією із версій має таку назву саме через дикі ліси, що її оточують), риболовецькі курйози, містику  у реальному житті, описану самим Гоголем. Батьки скористалися протекцією сина і самі ринулись у мандри. Які ж їхні враження? О-о-о! Вони у захваті! Альона та Ілля звідали  не заморські далекі і  чужі туристичні  маршрути, а свої, рідні, українські. Звичайно, вони патріоти. Вразила їх зелень природи, чисте повітря, пахощі літніх трав і квітів. Гості відкрили для себе  Полтаву: Краєзнавчий музей, Біла альтанка на Івановій горі, мезей Котляревського, пам'ятник полтавській  галушці, жіночий монастир, кругла площа - осердя міста Полтава - це далеко не  все, що оглянули гості. Їм видалось мало одного дня, то вони і наступного   гайнули знову   до обласного міста (від  Диканьки  це 25 км). Поле Полтавської битви, мезей Полтавської битви на них війнув історичною минувшиною. А вже музей-садиба Миколи Гоголя, де туристи замовили екскурсію, ставок із карасями і велетенським коропом, що виринув і тріпонув хвостом, церква, грот - це вже  нереально реальна містика по-гоголівському. Хутір Проні і" Шинок"  у народно-етноргафічному стилі із вивернутим корінням дерев, із ряскою на ставку (а ви хоча б раз бачили у своєму житті ряску на воді?), 

 качуром, білохвостою птахою - все вразило.   Я не в силі описати все, що чула  зі слів захоплення  моїх гостей. Приїздіть - на власні очі побачите!

Запорожці сьогодні навідаються у Опішню- столицю гончарювання. Глина у руках навіть початківця під керуванням вмілого гончара перетвориться у шедевр рукотворного витвору. Я чекаю на фотозвіт про перебування гостей на Полтавщині і обіцяю викласти фото у блозі для загального  огляду. Так три дні відпочинку для  Іллі та Альони стали відкриттям історії,  і духовним  надбанням. Бажаю заповзятим мандрівникам вдалої поїздки, приємних вражень. Чекаю їх у зимку на гірськолижній базі відпочинку ("Сорочин яр" і "Корчак" біля Диканьки за 13 км, як альтернатива Карпатським курортам), а весною на святі "Пісні Бузкогого гаю".  Музей старовинного весілля у Селі Великі Будища - теж для них. Сина Володю згадуємо - йому привіт, а мамі і тату вічної молодості і кайфу. Ви молодці! До зустрічі!