ЩЕДРА ВЕЧЕРЯ НА СВЯТ- ВЕЧІР

  Як  у вас, так   і у нас у  Диканці, 
вечір 6 січня напередодні Різдва називають «свят-вечір». З першою зіркою родина збирається в хаті  і починається урочисте накриття столу різноманітними  наїдками.  Переносячи з печі  чи плити дві обрядових страви узвар і кутю, звичайно примовляють: «щоб кутя на покуття, а узвар на базар» і ставлять горщики в передній кут хати, або посеред столу. Після чого всі сідають за стіл і вечеряють багатими стравами,  починаючи  спершу з узвару, а потім з куті, яку їдять з медом, горіхами, родзинками і  маком.

ЙДИ УЗВАР НА БАЗАР, А КУТЯ - НА ПОКУТТЯ

Традиційно Україна святкує Рождення Христове 7 січня. Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. А перед тим 6 числа разом з першою (Віфлиємською) зіркою на небі уся родина сідає за спільну вечерю, щоб відсвяткувати народження Ісуса.  Головна традиція – це свята вечеря, яка складається зі дванадцяти страв. Але "королевою" столу, звісно, є кутя.  

Колись із нею навіть проводили певний обряд. Господар хрестив страву, пробував першу ложку, а потім трохи підкидав вгору. Якщо до стелі прилипне хоч трохи, то наступний рік буде врожайним. Зараз, звісно, ця традиція не виконується. По краю столу господиня розкладала часник і також клала солому на підлогу. Часник по краям столу господині ставлять і по сьогодні. Вважається, що він цілий рік не буде пускати в дім злих духів. А кутю зазвичай готують густу та щедро заправлену горіхами та маком. У "Затишній оселі" - хаті сільського зеленого туризму для гостей і для господарів  Різдво - шановане свято. 7 січня вранці  найменший з поміж чоловіків- хлопчик у великій глиняняній мисці  готує кутю, щоб нею пригостити рідню. 

Гості із Києва по суровій  заметілі добиралися до Різдвяної Диканьки, щоб зустрітися із гоголівськими героями, відчути містику цього краю. Крутило-мело-ліпило у нас так напередодні Різдва  - світу білого не видно було.  Ну точно,  по гоголівському сценарію. Десь і місяць зник із неба, снігу насипало кучугури, мороз ударив добрячий - ось Вам Різдвяна  Диканька! 

 Всі гості "Затишної Оселі" на ранок після пережитої зимової кушпелі переглядають знаменитий  фільм "Вечори на хуторі біля Диканьки". У один голос стверджують, що були самі героями того дійства, яке описав великий письменник. От і не вір у дива і містику  після цього! 

НЕЙМОВІРНА ІСТОРІЯ ІЗ МІСТИЧНОЇ ДИКАНЬКИ

Українець став вождем індіанців у Канаді -
неймовірна історія, яку не прочитаєте у кращих пригодницьких романах, сталася з українським льотчиком Іваном Доценком.
Герой Другої світової війни, якого вважали безвісти зниклим, знайшовся через багато років у Канаді, де став вождем племені індіанців.
Історія українця захоплює з перших рядків. Вона починається з чарівного місця на Полтавщині, у селищі Диканька. Саме там народився майбутній вождь.
У пекельні роки війни Іван Доценко стає військовим льотчиком і досягає звання старшого лейтенанта. Вже до 1943 року у Даценка на рахунку було понад 200 бойових вильотів.
Після поранення він був нагороджений орденом Червоного Прапора,  йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу і орден Золотої зірки.
Але доля вирішила інакше вчинити з Іваном Доценком. 
Під час виконання чергового бойового завдання його літак збили. Українець на свій аеродром не повернувся, а його тіло знайдено не було. Всі вважали, що він загинув.
Одна з версій подальшої долі Івана змальована в українському фільмі "Той, хто пройшов крізь вогонь". Стрічка розповідає, що після катастрофи літака українець потрапив до рук радянської контррозвідки. У результаті цього його відправили у табір до Сибіру, як ймовірного шпигуна.
Але українець зумів по льоду перейти Берингову протоку і потрапив до Америки. Вже у Канаді  українець одружився на донці вождя. 
Ця дивовижна історія могла залишитись таємницею, якби на початку 80-х років 20-го століття народний артист СРСР Махмуд Есамбаєв у інтерв'ю не розповів, що, перебуваючи в Канаді в 1967 році у складі радянської делегації, він зустрічався з вождем племені, який родом з України.
 У 2001 році журналісти провели розслідування і знайшли понад 20 людей, які знали Даценка по службі, і тих, які бачили його в Канаді.
Дивіться фільм "Той, хто пройшов крізь вогонь"

СОРОЧИН ЯР ДЛЯ ЛИЖНИКІВ

І мороз не мороз, коли дружнім колективчиком  та по сніжку, та з вітерцем на гірку! І саме  на таку, як біля ДИКАНЬКИ - гірськолижну базу "СОРОЧИН ЯР".  Охочих покататися на лижах, сноубордах було без  міри!  Гості   "Затишної оселі" із Дніпропетровська на декілька днів завітали на Полтавщину. 
У нас снігу випало, як по гоголівських картинках у фільмі "Вечори на хуторі біля Диканьки", хурделило - світу білого не видно було. Та зараз дороги розчищено, погода прекрасна, настрій -такий, щоб здійснювалися мрії, загадані на Новоріччя! 

Бажання  покататися диканськими косогорами було непереборним! Лижники Ліля, Андрій, Вероніка, Валерій та Оксана вже о 10 ранку були на  базі, щоб зрання прокласти лижню, і вибрати на прокаті  лижного спрорядження краще.    

 Крім катання на лижах у планах творчих, невтомних, веселих, стійких до морозів,
дніпропетровців: 

відвідати музей весілля у селі Великі Будища; побувати у Опішні - гончарній столиці, спробувати глину на дотик - провести майстер-клас по гончаруванню; заїхати у "Шинок" - хутір біля Диканьки, на вареники. А нині гості зібралися за столом у "Затишній оселі" - садибі сільського зеленого туризму у ДИКАНЦІ, щоб ділитися враженням про лижно-морозні розваги.