Праісторія Сорочинського ярмарку колоритна. Десь в архівах збереглися відомості про ХVІ століття, коли в Україну почали приїздити купці з Європи. Були якісь невеличкі ярмарки. А в 1831 році Микола Гоголь вперше описав Сорочинський ярмарок у повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Кажуть, що періодично працював, ярмарок до початку ХХ століття. Але Перша світова війна, революція, колективізація, голодомор, знову війна, відбудова зупинили історію Великих Сорочинців. І тільки в 1966 році був офіційно відновлений Сорочинський ярмарок. А у 1999-му, за наказом Президента України Л. Д. Кучми, всесвітньовідомий ярмарок на Полтавщині одержав статус «Національного».Цілий тиждень жили Сорочинці зустрічами із працьовитими українцями з різних областей нашої держави. І сказав пан Василь, полтавський пасічник, що сюди запрошують тільки хороших людей. А пан Андрій, медовар із Волині додав: ми сюди приїздимо вже 8 років підряд і завжди захоплюємося силою доброї слави Сорочинського ярмарку, де на 16-ти гектарах під відкритим небом розташовуються маленькі й великі павільйони з різними виробами і різним крамом з національним колоритом, який за один тиждень побачуть, почують, скуштують різних смачних страв і куплять сувеніри більше як 500 тисяч людей. Це ж наша сила, бо є у нас найкраща в світі земля. Тут і кераміка різноманітна, і море вишиванок, і віночки для дітей та дорослих, і питні меди від медоварів України, і пам’ятні медалі на щастя і долю від коваля пана Валентина з Гетьманського монетного двору. А ще все навколо варилося і пеклося тут же, перед очима відвідувачів. Всього й не перескажеш. Це треба було тільки побачити, почути й скуштувати, щоб потім щось купити на згадку про історичну подію - Сорочинський ярмарок!
27 серпня відбулося урочисте закриття "Сорочинськиого ярмарку - 2017", який відвідали близько 300 тисяч громадян.
Немає коментарів:
Дописати коментар