Історія гаю
Бузковий гай у Диканьці з'явився понад 200 років тому – на початку 19 століття. Площу він займає чималеньку – близько 2 гектарів. Раніше на цьому місці видобували глину для цегляного заводу Віктора Павловича Кочубея. Він був нащадком того самого козацького старшини Кочубея, який зрадив Івана Мазепу. З часом яма ставала все більшою і більшою, а глибина її досягала п'яти метрів. Невдовзі завод перестав працювати, а неприваблива вирва залишилася. Тому Віктор Павлович розпорядився, аби цю пустку засадили кущами бузку. Цим зайнялися найкращі садівники, а для майбутнього гаю купили близько сорока різних сортів бузку з ландшафтних парків. Однак в історії бузкового гаю були і не дуже приємні сторінки. Радянська влада назвала його «символом буржуїв» і хотіла знищити. На щастя, вирубали лиш невелику частину. У радянський час у бузковому гаю проводили щорічне Свято пісні. Нині ж кожного травня тут проходить фестиваль «Пісні бузкового гаю».
Легенда
Бузковий гай має красиву і водночас сумну легенду. Подейкують, що дочка Віктора Павловича Кочубея хворіла на туберкульоз. Лікар порадив безутішному батьку посадити бузковий гай, аби його повітря хоч трохи продовжило життя тяжкохворої Ганнусі. Коли безліч кущів почали розпускатися, здавалося, стала розквітати й дочка. Однак, коли зів'яв бузок, згасло й життя дівчинки.
Як доїхати
Бузковий гай розкинувся на південній околиці Диканьки. Він є частиною регіонального ландшафтного парку «Диканський». Поряд знаходяться цікаві місця – це Свято-Миколаївська церква, Кочубеївські дуби, пивоварські ставки, березовий, калиновий гаї.
Де поселитися
Немає коментарів:
Дописати коментар