ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ

 Зелені свята не мають чітко визначеної дати (найраніше – кінець травня) і випадають через сім тижнів після Великодня, як правило, у червні в час настання справжнього літа, буяння природи. Власне, сьомий тиждень називали Зеленим, Клечальним або Русальним. Традиції святкування Зелених свят прийшли до нас ще з дохристиянських часів. Це, по суті, перші великі свята літнього циклу сонячних свят з виявом високого культу покійників, прагненням молоді знайти свою пару, мріями господарів про добрий урожай на полі, приплід худоби, намагання зрозуміти суть природних явищ, прихилити матінку-природу на свою користь.

На жаль, з плином часу втратилась частина обрядів, що використовувались в давнину під час Зелених свят. Більша  частина цієї культурної спадщини безповоротно втрачена. Проте ці свята були настільки популярними в народі, що звичаї  живуть і нині. У селі зараз роботи по господарству  сила- силенна. Та я з дитинства спостерігала, як моя мама і бабуся спішили  після обіду до вечора уквітчати оселю.

От і цього разу, завітавши до батьківського дому із своєю сім’єю, я відразу ж узріла на воротах клечання. Це знак – у нас вже свято і роботи ніякої  грішної  мама не дозволить  виконувати, хоча картоплю   потрібно  б прополоти ще раз! Але то вже у наступний приїзд.

Чому Зелені свята? Бо це час буяння трав, зелені. У стародавніх слов’ян був культ лісу, культ дерев і культ квітів. Свято квітів було і римлян та греків під назвою dies rosae, Rosalia idies violae –День рож, або Розалія.  Стародавні слов’яни відзначали Русалію,  зовсім інше свято зі своєю неповторною обрядовістю.

Уже пізно ввечері ми поверталися додому. Але по дорозі  все-таки нарвали василечків  до  хати поставити  у глечик та зеленого гіллячка, поклеччати господу.

Поки я із сім'єю гостювала у батьків на зелені свята, а  дніпропетровці НАСТЯ, СЕРЬОЖА та МАШЕНЬКА поселилися   у садибі сільського зеленого туризму "ЗАТИШНА ОСЕЛЯ". Про їхнє перебування дивіться відеозвіт.