
«Так повелося, що я виросла в бабусі, і вона мене привчила їсти гаряче. А борщ – це якраз така наша українська страва, яка мені смакує найбільше. Там є всі вітаміни. Як каже мій батько: «Немає чого їсти, як борщу немає». Борщ бабусі Марії був зварений обов’язково у чавуні на кабиці. Це така вулична піч. Він із запахом диму і обов’язково з рябою квасолею та квашеним буряком. Оце кисленьке вона підсолоджувала цукром. І таке поєднання кисло-солодкого створювало найсмачніший борщ моєї бабусі Марії».
Фестиваль «Борщик у глиняному горщику» — це, за словами Олени Щербань, своєрідна данина її роду.
«Я роблю так, як це робили колись вони. Просто я роблю це більш театрально і фестивально», — каже господиня.
До борщика Олена Щербань прийшла ще й через горщик – опішнянський із глини:

Нагадаємо, у рамках 5-го міжнародного гастрономічного етнофестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» просто неба в казанах та печах готували і подавали 50 різновидів борщу.
Захід традиційно відбувся в серпні в «ЕтноЕкоАгроСадибці» музею салону-студії «Лялина Світлиця» у селищі Опішня на Полтавщині.
Зібралися господині з різних куточків Полтавської області та інших регіонів України. Були гості із-за кордону.
Крім того, що кожен охочий міг придбати порції з борщем, обравши той, який смакує найкраще, була й конкурсна програма. 36 господинь представили на дегустацію присутніх у глиняних горщиках півсотні різновидів цієї страви. Люди голосували за борщі, що сподобалися найбільше.
Рецепти відшукували в полтавському минулому – починаючи від класичного приготування страви й до широкого різноманіття, яке використовували колись пращури. Зелені, білі, червоні борщі з полуницями, раками, галушками, грушами, сливами, сомом та багато інших стали предметом дегустації та оцінки туристів.
Немає коментарів:
Дописати коментар