ДОБРИЙ МИКОЛАЙ , ТИ ПРО НАС НЕ ЗАБУВАЙ

19 грудня - Миколая Чудотворця, зимовий Микола.
Всі три свята - Варвари, Сави та Миколи - називали миколаїними святами.
На відміну од весняного (22 травня), зимового Миколая відзначали особливо урочисто.
Вважалося, що він захисник усіх бідних і знедолених. Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.
Традиційно в Україні до цього дня готували обрядодії, пов'язані зі святим Миколаєм. Ввечері хтось найповажніший з родини, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в "доброго Миколая", заходив до оселі з подарунками, які батьки, знаючи про дитячі забаганки, готували заздалегідь. Вручаючи кожному окремо гостинець, святий Миколай згадував все те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити "діда Миколая, який знає про все".
Під цю пору зима вже остаточно перебирає свої права. "Миколай бородою трусе, - рече відоме прислів'я, - дорогу стеле".
Отже, для селянина це найщедріша пора - зібрано збіжжя, зроблено на зиму відповідні припаси, а отже, можна було розрахуватися з боргами. Хто ж не встигав або не міг до цього дня віддати позички, то казали: "Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи".
Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки, як уже мовилося, він захищав усіх бідних і знедолених.
На Миколая хлопці вже починали домовлятися про колядки.
Після Миколи пшениця вкриє поле.
Хвали зиму після Миколи.
До Миколи та й ніколи.
Миколай - жінки своєї не май.
Варка, Савка та Миколи до добра не доведуть ніколи.
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний день - на урожай хліба і городини.
В ніч 19 грудня усі мають бути щасливі. І ті, що роблять дарунки і ті, що отримують. А найбільше щастя робити добро. Зазвичай маленьким дітлахам ховають дарунки під подушку, аби вранці дитя могло натішитися бажаним і таким довгоочікуваним даруночком. З давніх-давен День св. Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали гостей. І звичайно ж чекали найголовнішого нічного гостя – Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви...
Кажуть, Миколай увесь день напередодні свята працює, він випікає зірочки в дарунок дітям. Однак ці зірочки, потрапляючи до лантуха Миколи, перетворюються, стають схожими на свого майстра. Тож печиво, яке діти знаходять під подушкою вранці – звуть миколайчиками.
Ще у народних легендах та переказах, святий Миколай виступає як покровитель рибалок, хоронитель від стихійних лих та опікун диких звірів.
Однак усе встигнути один він не може, йому повсякчас допомагають добрі ангели. Де лихо чи халепа, має линути молитва до Миколая-Чудотворця.
Він і допоможе в скрутну годину і порадить і втішить. Проте не можна ображатися, коли допомога не надійде швидко. Адже Микола на небі не сидить, він на землі добро робить.

ІСТОРІЯ ТА ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ

ЗГАДУЮЧИ РІЗДВЯНУ ДИКАНЬКУ

Диканька. Где отпраздновать Рождество
Хочу поделится идеей для празднования Рождества. Вообще до недавнего времени была убеждена, что Рождество - семейный домашний праздник и идеи праздновать его в не дома меня не посещали. Но друзья предложили поехать в Диканьку, и мне понравилась сама мысль, т.к. Диканька ассоциировалась (благодаря произведениям Гоголя) с этим праздником. И... по впечатлениям, эмоциям - это было самое незабываемое Рождество в моей жизни.
Но обо всем по порядку. Сразу оговорюсь, что вся программа составляется самостоятельно. Заранее договорились за жилье, за ресторан, нашли транспорт(заказывали микроавтобус) для перевозки 15 человек(мы ехали такой большой компанией). В саму Диканьку приехали 6-го числа часам к семи вечера. Поселились в чистой, уютной, большой хате - с интерьером в лучших украинских традициях. Когда зашла в хату и увидела хозяйку уже стало создаваться ощущение погружения в сказку. Расположились, попудрили носики(поправили галстуки ) и часам к девяти отправились в ресторан, в нашем случае - это был ресторан "Курень".
В ресторане 1.Кухня - как и положено национальная украинская, даже можно конкретизировать Полтавская - кто не знает знаменитые Полтавские галушки и варенички?!Кутья, соленья, картошка со шкварками, домашние колбасы, салаты, вареники - это та небольшая часть, которая сразу вспомнилась. Еда по-домашнему вкусная. Обязательно из напитков узвар, который в заведениях Полтавской области по-особенному вкусен(наверное знают какой-то секрет). Выпили, закусили, и началась
2.культурная программа по мотивам Гогольских произведений - тут были и Солоха, и Дьяк, и Черт, и кузнец Вакула, и Пан Голова. Я вообще не люблю местечковую самодеятельность, но в данном случае и персонажи были более чем уместны, и актеры прекрасно себя показали, да и сами сценки по произведениям Гоголя, пришлись как нельзя кстати. Что еще в этом театрализованом действе понравилось, что актеры очень неназойливо, никого не напрягая, включали в свою игру посетителй, и сумели создать такую атмосферу, когда даже самые серьезные и спокойные люди начали дурачится, как дети малые. Конкурсы, музыка и народная, и современная(если хотелось потанцевать), все было продумано до мелочей, чтобы посетители отдохнули по полной. Всего в ресторане в тот день отдыхали четыре большие компании. Три из Украины, и одна из России. Очень быстро эти четыре компании превратились в одну ))), и повторюсь- атмосфера была такая сказочная и располагающая, что не было никаких пьяных разборок(а такое вполне может случится когда люди гуляют такой толпой), да и пьяных тоже не было. Всех по-хорошему объединил праздник.
Домой попали часа в два ночи уставшие, веселые и счастливые.А утром нас ждала еще одна приятность.
3. Разбудили нас божественные ароматы разносившиеся по всему дому. Наша хозяюшка накрыла стол(это было неожиданным сюрпризом, так как не оговаривалось и в стоимость проживания не входило). Угощала она нас юшкой с грибами, налистниками с творогом и с маком, новым для меня блюдом, боюсь переврать название - "перетирки" -пшенная крупа обваленная в тесте - буквально ювелирная работа -каждая крупинка оказалась в оболочке.
4.Позавтракали и отправились домой, а по дороге еще посетили Троицкую Церковь, которая фигурирует в гоголевской "Ночи перед Рождеством", и ресторан "Шинок".

5. Цена вопроса - дорога, проживание, ресторан - все обошлось в 500грн. Дорога была из Днепропетровска.

Единственный минус, который вообще не испортил праздник - в тот год на Рождество шел проливной дождь.
Хочу еще так отпраздновать, только угадать снежную зиму, чтобы вообще картинка была полной.

(Із архіву "Диканька туристична",2014р.)

МіСТИЧНА ДИКАНЬКА ЗАПРОШУЄ НА 2017- НОВОРІЧЧЯ

Диканька  приваблива і  чарівна всякої пори року. Але особливо загадкова   та  містична зимою - на Новоріччя та Різдвяні свята. Сам Гоголь примітив таку  особливість,  відтворивши різдвяний  колорит  у "Вечорах на хуторі поблизу Диканьки".  Поспішіть до нас у гості, відчуйте на собі   Диканські чари, відвідайте хутір, змальований Гоголем, наша земля ще повниться самобутньою  містикою української старовини.

 Гостинна садиба сільського зеленого туризму «Затишна оселя», що у Диканці  готова прийняти на Новоріччя та Різдво    гостей для проживання,  гуляння та  екскурсійних подорожей  Диканькою та  околицями впродовж усіх Новорічно-різдвяних свят.

Для Вас:
* 28 -30 грудня, 2 січня і 8 січня замовлена банька-Диканька,
*31 грудня  та 6 січня замовлено  столик у «Шинку» на хуторі поблизу Диканьки, гоголівські герої, троїсті музики, козаки і сам Пан Голова гостинно Вас зустрічатимуть,
*  узгоджена екскурсія у музей старовинного весілля у селі Великі Будища,
*умільці проведуть майстер-клас по   ліпленню глиною у столиці гончарного мистецтва – Опішні, відбудуться інші майстер-класи із рукоділля,
*замовлено театралізовану екскурсію  у музей-садибу М. В. Гоголя,
*відбудеться поїздка до Полтави у музей Полтавської битви, до пам’ятника Полтавській галушці, на Іванову гору,
*здійсниться за сніжної пори катання на лижах, сноутюбинг на гірськолижних базах «Сорочин Яр», «Корчак» біля Диканьки.
Більш детальна інформація за телефоном:

 066 78 313 26- Валентина  Іванівна     

СОРОЧИН ЯР - ЗИМОВІ РОЗВАГИ ДЛЯ ВІДЧАЙДУХІВ

ЗИМОВИЙ СЕЗОН 2016-17 РОЗПОЧАТО. ВСІ НА ЛИЖІ!

У МУЗЕЇ ГОГОЛЯ ЗАСІВАЮТЬ ДОБРОМ І МИРОМ НА РІК ГРЯДУЩИЙ

Різдвяно-новорічне театралізоване дійство "з щедрим вечером будьте здорові!"  (3-14 січня) 2016 року.

Колядування – найпоетичніше Різдвяне дійство, що майстерно описане  Класиком  у невмирущих творах, зараз  відроджене у гоголівській садибі. Кожен відвідувач зможе відчути атмосферу ХІХ століття. Приємною несподіванкою для вас стане зустріч із Марією Іванівною- «мамою»  Гоголя, його «молодшою сестрою Ольгою», які перенесуть гостей у історичну  минувшину і поділяться цікавими спогадами. У флігелі, у своєму робочому кабінеті, «письменник» буде працювати над створенням своїх геніальних творів.
Полум’я  та аромат свічок, гра напівтіней, інтер’єр епохи створять незабутнє враження загадковості та містики.
 Дійство створене на контрасті, тому продовжать «мандрівку» українські колядки. Парубки та дівчата у святкових національних костюмах із музиками, міхоношею, козою, різдвяною зіркою  наповнять гоголівську оселю святковим настроєм. Душу кожного присутнього засіють не тільки зерном, а й побажаннями  добра, здоров'я, злагоди та миру!
Для вас буде можливість посмакувати чаєм на цілющих травах та медом із пасіки Рудого Панька.
Завітайте до Національного музею Миколи Васильовича Гоголя, щоб доторкнутися до духовних перлин українського народу, станьте співучасником Різдвяного Дійства !