четвер, 23 серпня 2018 р.

ТЕПЕР ЖАБОКРИЦЬКА ПЛОЩА НЕ ДЛЯ ЖАБ

Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. Уже в 40-х роках XIX ст. тут діяло 12 тисяч ярмарків, у тому числі 178 великих і середніх. СОРОЧИНСЬКИЙ не був ні найбільшим з них, ні найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк — український і російський письменник Микола Васильович Гоголь.

    А Жабокрицька площа, на якій  нині  розгорнувся СОРОЧИНСЬКИЙ ярмарок, залишилася б місцем поселення жаб, різноманітного птахства і
комарів.

  В повісті «Сорочинський ярмарок», що є складовою частиною «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Микола Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок, щоб торгувати і придбати.
"Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот… вісімсот… Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав із усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю й рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув'язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася з високо накопиченого на возі тину й привертала розчулені погляди прихильників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.
Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею, за яким брів, у чистій полотняній сорочці й забруднених полотняних шароварах, його господар…"

   Господарі нинішнього ярмарку такі ж поважні, як і за часів Гоголя. Майстровиті, творчі,їхній  крам самий різноманітний, як кажуть, на різні смаки.

   Працюють містечка майстрів, курінь Хіврі, дитячі майданчики творчості, ятки зі смаколиками, національною кухнею.


середа, 22 серпня 2018 р.

ЯРМАРИНА ЯРМАРКУВАЛА, ВСІХ ЛЮДЕЙ ЗБИРАЛА

Ні, це не ярмарок. Це ціле ЯРМАРИЩЕ! Десятки гектарів відведено під торжище.
Сюди двигає люд на всьому, що їде, скрипить, пхається, несеться, котиться, підплигує і мчить.

 Краще, коли на ярмарок попадеш у вівторок - четвер, тоді менше народу, і побачити-скупитись легше. А вже у вихідні дні тебе понесе людський потік так, що лемент і штовханина тобі довго дошкулятимуть і після ярмарку!
Та на те то і ярмарок! 
Десь мекає, крутиться, смажиться, цокотить намистом, співає-танцює, лається і сміється ВСЮДИ! БЕЗПЕРЕСТАНКУ! І ВНОЧІ!. Бо вночі ярмарок не те що прокидається, він і не засинав! Концерти зірок естради, нічні шоу, гоголівська містика у повному розпалі! На кожному кроці! Скрізь!

Тільки лінивий не був на СОРОЧИНСЬКОМУ
 ЯРМАРКУ!
 ПОСПІШІТЬ !
 Ярмаркують цілий тиждень, лишилося кілька днів, закриття 26 серпня 2018! Щоб поселитися тел: 066 78 313 26

ГУЛЯЄ ЯРМАРОК





На Полтавщині відкрився ювілейний, уже двадцятий, Національний Сорочинський ярмарок. Від самого ранку ятки вгинаються від товару, а поміж рядів поважно прогулюються гоголівські персонажі.

 Атмосфера тут – неймовірна! З одного боку – співають, з іншого – танцюють. Дуже багато людей у вишиванках, українських віночках, намисті.

Повітря насичене ароматами шашлика, квасу та медовухи – вона тут нарозхват. Галушки, вареники, багато солодощів – очі розбігаються. Посеред яток, на полі відвідувачів розважають танцюристки, співаки та гоголівські персонажі.

А від самого ранку ярмариною прогулюється справжнісінький Гоголь! І не одн.  Один офіційно відкривав ярмарок, тоді як другий залюбки фотографувався. Обидва – дуже схожі на справжнього письменника.


четвер, 16 серпня 2018 р.

ПОДОРОЖУЙТЕ ПОЛТАВЩИНОЮ

 Великі Сорочинці
“… дорога, верст за десять до містечка Сорочинці кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. …” так писав Микола Гоголь. Зараз Національний Сорочинський ярмарок – щорічне театрально-торгове дійство, на яке з’їжджаються сотні тисяч людей з України та світу. Ласкаво запрошуємо на ярмарок і Вас з родиною та друзями, задоволення отримають як гурмани, так і меломани.
Крім гамірного ярмарку в Сорочинцях знаходиться шедевр українського сакрального будівництва Спасо-Преображенська церква (1732-1734р.), збудована в стилі козацького бароко за кошти уродженця містечка гетьмана Данила Апостола. В церкві зберігся унікальний семиярусний дерев’яний різьблений іконостас шириною22 метри, висотою17 метрів, який складається з понад ста ікон.
На шанувальників Гоголя чекають в літературно-меморіальному музеї, який розташований на місці садиби в якій народився письменник.
Гоголеве

В ньому знаходиться родовий маєток великого письменника, в якому пройшли його дитячі та юнацькі роки, сюди він часто приїздив протягом життя. Зараз в садибі Гоголів-Яновських відкрито Державний музей-заповідник М. Гоголя, в якому знаходиться батьківський будинок, флігель, мальовничий парк з альтанкою та гротом.
Опішне.

Гончарська столиця України, в якій вже протягом трьох тисячоліть розвивається це ремесло. Зараз тут створено Національний музей-заповідник українського гончарства, в якому розташований музей гончарства, комплекс земської губернської гончарної майстерні, садиби-музеї А. Селюченка  і родини гончарів. Опішне є найвищим поселенням на Полтавщині, на території поселення знаходяться унікальні пам’ятки археології: численні кургани, місця давніх святилищ, скіфський курган, скіфське городище “Кардашів вал”, городище роменської культури, козацьке середньовічне містечко з фортифікаційними спорудами, а також розгалужена система підземних ходів.
Візит до Опішнього – чудова нагода придбати керамічні сувеніри.
Диканька
Легендарне село на Полтавщині, в якому до наших днів дійшли класицистична Миколаївська церква-усипальня Кочубеїв (1794р.), церква святої Трійці (1780р.), за легендою саме в ній коваль Вакула малював чорта. Також цікавою є тріумфальна арка (1820р.) збудована  в честь приїзду імператора Олександра І. Цікавим є також пам’ятник установці БМ-13, встановлений на честь першого пострілу славетної “Катюші” на території України.
Також скористайтеся нагодою і доторкніться до кожного з чотирьох дубів-гігантів, які мають 600-800 років та висоту 20-22 метри, кажуть таким чином можна перейняти силу та довголіття. Саме під ними за легендою таємно зустрічалися красуня Мотря з гетьманом Іваном Мазепою.
Полтава
Літописна Лтава, зберегла для нас величезну кількість пам’яток археології та архітектури. Серед них найяскравішим є унікальний всесвітньовідомий ансамбль Круглої площі (1805-1811р.) з Корпусним парком та адміністративними будівлями міста.
Обов’язково слід відвідати державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”, на його території пройшли битви у XIV-XX ст., що змінили хід історії в багатьох країнах на євразійському континенті.
Родзинкою міста є Полтавський краєзнавчий музей, колишній будинок Губернського земства (1903-1908р.), при побудові та оздобленні якого було використано традиційні мотиви української дерев’яної архітектури.
Оглянути чудову панораму Полтави зможемо з літописної Іванової гори, де зараз знаходяться відновлений Успенський собор з дзвіницею, садиба Івана Котляревського та улюблене місце фотографування – пам’ятник галушці.


середа, 15 серпня 2018 р.

НА СТАРТІ ВЕЛИКИЙ ЯРМАРОК

Національний Сорочинський ярмарок 2018 року відбудеться з 21 по 26 серпня традиційно в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, на батьківщині Миколи Гоголя. Офіційне відкриття 21 серпня об 11.00.



Чим особливий:
Сорочинський ярмарок 2018. Ярмарок ювілейний. Адже цього року виповнюється 20 років Проекту відродження Сорочинського ярмарку. Керівник проекту – кавалер орденів княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів Світлана Свищева. А також, це двадцятий ярмарок, який організовує і проводить ТОВ «Сорочинський ярмарок».

Його актуальність:
Не зважаючи на те, що ярмарок має вікову історію, він є дуже сучасним і актуальним, бо крокує в ногу з потребами і приймає виклики часу. Саме тому, цього року  відроджується  аграрне містечко.  А ті, хто виробляє енергозберігаючу продукцію, традиційно отримають найкращі місця в секторі промислових підприємств. Всі учасники матимуть можливість провести на високому рівні будь-які заходи ділової програми.

На кого чекають:
Запрошуються  до участі промислові підприємства та підприємства АПК, приватні підприємці, майстри народних промислів, заклади громадського харчування та розваг, організатори  колективних експозицій, туристичні компанії, пісенні, танцювальні та музичні колективи та інші аматори сцени.

Де поселитися:
У Диканці, у тихому містечку, недалеко від ярмарини. Телефонуйте: 066 78 313 26

понеділок, 13 серпня 2018 р.

5 ФЕСТИВАЛЬ" БОРЩИК У ГЛИНЯНОМУ ГОРЩИКУ " ВІДБУВСЯ

У суботу, 11 серпня на Полтавщині в Опішні. 

 Гості з'їли кілька тисяч порцій традиційної народної страви та дегустували 50 різних видів борщу.

 Тридцять шість господинь і два господаря з Полтавщини, Черкащини, Житомирщини та Дніпропетровщини представили п’ятдесят різних видів борщу.

Серед незвичайних інгредієнтів традиційного блюда на святі були представлені галушки і полуниця, лимон і мед, раки і качка, а також кропива, грибита навіть самогон.

Нам смакувало! А ви куштували?




50 ВИДІВ БОРЩУ НАВАРИЛИ І КУШТУВАЛИ

Олена Щербань  -
авторка ідеї та кураторка фестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику», який відбувся  11 серпня 2018 року  на Полтавщині, етнолог, керамолог, кандидат історичних наук.  Олена Щербань розповіла про бабусин борщ, який надихнув її на створення дійства

«Так повелося, що я виросла в бабусі, і вона мене привчила їсти гаряче. А борщ – це якраз така наша українська страва, яка мені смакує найбільше. Там є всі вітаміни. Як каже мій батько: «Немає чого їсти, як борщу немає». Борщ бабусі Марії був зварений обов’язково у чавуні на кабиці. Це така вулична піч. Він із запахом диму і обов’язково з рябою квасолею та квашеним буряком. Оце кисленьке вона підсолоджувала цукром. І таке поєднання кисло-солодкого створювало найсмачніший борщ моєї бабусі Марії».
Фестиваль «Борщик у глиняному горщику» — це, за словами Олени Щербань, своєрідна данина її роду.
«Я роблю так, як це робили колись вони. Просто я роблю це більш театрально і фестивально», — каже господиня.
До борщика Олена Щербань прийшла ще й через горщик – опішнянський із глини:
«Спочатку глиняний горщик був науковим об’єктом дослідження, а потім я почала готувати в ньому різні види борщів. І дуже тішуся, що на фестивалі ми скуштували 50 видів борщу. До борщу не можна не прийти, бо борщ і каша, то є їжа наша. Це є здоров’я нації. Це наша фішка і наш бренд».
Нагадаємо, у рамках 5-го міжнародного гастрономічного етнофестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» просто неба в казанах та печах готували і подавали 50 різновидів борщу.
Захід традиційно відбувся в серпні в «ЕтноЕкоАгроСадибці» музею салону-студії «Лялина Світлиця» у селищі Опішня на Полтавщині.
Зібралися господині з різних куточків Полтавської області та інших регіонів України. Були гості із-за кордону.
Крім того, що кожен охочий міг придбати порції з борщем, обравши той, який смакує найкраще, була й конкурсна програма. 36 господинь представили на дегустацію присутніх у глиняних горщиках півсотні різновидів цієї страви. Люди голосували за борщі, що сподобалися найбільше.
Рецепти відшукували в полтавському минулому – починаючи від класичного приготування страви й до широкого різноманіття, яке використовували колись пращури. Зелені, білі, червоні борщі з полуницями, раками, галушками, грушами, сливами, сомом та багато інших стали предметом дегустації та оцінки туристів.

пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

ЛЕГЕНДАРНІ ВЕЛЕТНІ -

Кочубеївські дуби, що у Диканьці, вважають одним зі 100 природних чудес України. Йдеться про декілька давніх дерев, які збереглися від діброви, що оточувала родовий маєток Кочубеїв.
Дубову алею посадили полтавський полковник Іван Іскра і генеральний суддя Василь Кочубей. 1861 року тут росло 68 дерев. Крізь алею пролягає дорога, що вела до садиби Кочубеїв. Офіційну документацію дубових дерев почали вести у 1930-тих роках. Тоді тут було зареєстровано 5 дубів. Найбільшим серед них був дуб Мазепи. Його також ще називали дубом Марії. За легендою, саме під ним Марія (Мотря) Кочубей зустрічалася з гетьманом Іваном Мазепою. 1934 року у це дерево влучила блискавка, від якої воно згоріло.
Зараз у дубовій алеї росте лише 4 дерева. Їм понад 300 років, діаметр стовбурів – більше 1,5 метра, а висота – понад 20 метрів.

ФЕСТИВАЛИТЬ БОРЩ

ЕТНОфестиваль "Борщик у глиняному горщику 2018" відбудеться вже завтра, 11 серпня 2018 року в СУБОТУ!!!

Традиційно, так було і так буде! - друга субота серпня - БОРЩотворимо!