УЖЕ СКОРО по ВСІХ ГОРАХ у ДИКАНЦІ

АКЦІЯ ПО ЗБЕРЕЖЕННЮ ВІКОВІЧНИХ ДУБІВ ТРИВАЄ

Всім нагадуємо , що третій етап  акції у Диканці "Покажи дуб онукам!" продовжується‼️
Акція "Покажи дуб онукам" була розпочата у листопаді 2015 року ГО "Зелене серце"💚за підтримки "ЛандшафтнийПаркДиканський", метою якої стало привернення уваги громадськості до проблеми збереження для нащадків чотирьох Кочубеївських дубів (600 років), що ростуть у Диканці та є пам'яткою природи вікових дерев. Суть акції полягає в тому, щоб виготовити та встановити іменний дерев'яний паркан навколо кожного дуба, захистивши їх корені від затоптування. Протягом 2016 - 2017 років завдяки благодійними внескам людей майже з усіх куточків України, а також зарубіжжя, було обгороджено два дуби. Лишилося ще два.
Тож, якщо ви бажаєте врятувати дуба та хочете, щоб ваше ім"я ввійшло в історію, тобто було викарбувано на дощечці, яка стане частиною іменного паркану потрібно зробити благодійний внесок в розмірі 100 грн.
💸Кошти можна перерахувати на розрахунковий рахунок ГО "Зелене серце" код 35407583, р/р 26001054627767 у Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк",МФО 331401
призначення: благодійний внесок проект "Покажи дуб онукам!"
📌 не забудьте нам повідомии своє прізвище, ім'я та місце проживання за телефном 0535191750
або приносьте кошти за адресою: смт Диканька, вул Гоголя, 1, офіс РЛП "Диканський".
І вже у травні наступного року, Ви побачите ще один оберіг навколо Кочубеївського дуба. А ми Вас запросимо в Диканьку на урочисте відкриття іменного паркану!

Стартував показ фільмів про 7 найкращих історичних міст та містечок

«Як я і обіцяв, за підсумками акції «7 чудес України: історичні міста та містечка», проведеної у 2016 році, ми відзняли 10 нових фільмів. Тепер, разом із попередніми, маємо вже півсотні фільмів про найкрасивіші, найцікавіші та найважливіші куточки нашої країни», — повідомив ініціатор всеукраїнської акції «7 чудес України», засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО.

За його словами, нові фільми — про 10 міст-переможців останнього етапу акції: Бердянськ (Запорізька обл.), Білу Церкву (Київська обл.), Галич (Івано-Франківська обл.), Диканьку (Полтавська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ніжин (Чернігівська обл.), Хуст (Закарпатська обл.), а також – про Бердичів (Житомирська обл.), Жовкву (Львівська обл.) та Теребовлю (Тернопільська обл.).

«Ці фільми будуть демонструватися за новим принципом: спочатку короткі версії покаже наш традиційний партнер – канал ICTV у програмі «Ранок у великому місті», а потім, після показу усіх 10 коротких фільмів, повні їх версії будуть презентовані і на інших телеканалах», — зазначив М. Томенко.

25 серпня був показаний перший фільм про Канів, наступний фільм – про Бердянськ, який показали в програмі «Ранок у великому місті» на ICTV у п’ятницю, 1 вересня.

ДОВІДКОВО

За підсумками акції «7 чудес України: історичні міста та містечка», яка відбулася у 2016 році, переможцями стали такі міста (за абеткою): Бердянськ (Запорізька обл.), Біла Церква (Київська обл.), Галич (Івано-Франківська обл.), Диканька (Полтавська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ніжин (Чернігівська обл.), Хуст (Закарпатська обл.).

Крім того, Оргкомітетом було визначено три спецномінації для міст, що мають значний туристичний потенціал і зацікавленість місцевої громади у розвитку своїх населених пунктів. Спецномінаціями відзначено Бердичів (Житомирська обл.), Жовкву (Львівська обл.) та Теребовлю (Тернопільська обл.).

Нагадаємо, за підсумками акції «7 чудес України» у попередні роки вже створено 40 фільмів про найкрасивіші, найважливіші та найцікавіші куточки нашої країни: 10 фільмів із циклу «7 історичних чудес України», 10 фільмів про «7 природних чудес України» та 20 фільмів із циклу «7 чудес України: замки, палаци, фортеці». Ці фільми транслюються на центральних та місцевих телеканалах, а також їх можна подивитись онлайн або завантажити на офіційному сайті акції www.7chudes.in.ua.

Два полтавських пам'ятника стали найнезвичайнішими в Україні

Два пам’ятника з Полтавщини потрапили до рейтингу ТОП-12 найнезвичніших в Україні. Це пам’ятники галушці у Полтаві та бабусі з насінням у Горішніх Плавнях.

Даний рейтинг склав журнал Marie Claire.

Згадаємо, відкриття пам'ятника галушці в Полтаві приурочили до дня народження Миколи Гоголя, який  згадував національну українську страву в своїх творах. До того ж галушка вважається візитною карткою Полтавщини. У "Затишній оселі" -  сільській гостинній садибі зеленого туризму у Диканці суп із галушок є коронною стравою на сніданок. Пам'ятник знаходиться у Полтаві на Івановій горі - історичному місці, де зібрані унікальні  архітектурні, краєзнавчі, природні об'єкти.

А гумористичну скульптуру "Бабуся з насінням" створив епатажний скульптор Олег Рябо. Скульптуру помістили у сквері, де раніше був  стихійний ринок, на якому бабусі торгували насінням.  

Де в Диканьці знайти містичні місця, від яких «мурашки по шкірі»? (Із допису Даші Воропаєвої, нещодавньої гості "Затишної оселі")

Від цих містичних і казкових місць Диканьки у вас точно мурашки по шкірі побіжать. Скільки див та легенд!
Садиба Гоголя

Музей-садиба розташована в селі Гоголеве неподалік Диканьки. Гості заходять до вітальні. І несподівано з дальніх дверей до них виходить жіночка в чепчику, каптані й довгій спідниці з оборками. «Доброго вечора. Ви до Миколи Васильовича? Його зараз немає вдома, чи не зволите почекати? Я – його мати, Марія Іванівна».

Мати проводжає гостей до флігелю. Кімнати там обставлені старовинними меблями, освітлюються свічкою. Світло від каганця раптом вихоплює з темряви профіль незнайомця, що сидить у кріслі спиною до відвідувачів. І раптом постать піднімається! Це ж сам Микола Васильович!
Зустріч з мамою і самим Гоголем відбувається на замовлення. Це – театралізоване дійство, що розігрують самі працівники музею. А відвідувачі дійсно вірять акторській грі жіночці-співробітника. Це підтверджує місцева жителька Олена: «Регулярно таке трапляється. Буває, потім питають: «А це що, і справді мати Гоголя була?». «Та яка ж мати, кажу, вона ж 200 років не може жити!». Особливо ж «ведуться» на майстерну постановку школярі.
Пан Голова і Солоха

Хутір Проні, який описував Гоголь у своїх «Вечорах…», дійсно існує. Тут – хати-мазанки – бідняка і середняка, ставок із кладкою, курені й, куди ж без нього, шинок. Тут і досі можна зустріти коваля Вакулу, прекрасну Оксану і насмішкуватого Чорта. Гоголівські герої з’являються кожного вечора: сам пан Голова із преподобною Солохою частують гостей, а вечеря відбувається в гурті інших персонажів.  Вони танцюють, співають, і навіть зірки з неба дістають. Актори підкупають щирістю і ненав’язливо затягують у свою гру відвідувачів, створюють таку атмосферу, коли навіть найсерйозніші люди починають дуркувати, як малі діти!

Миколаївська церква
Місцеві кажуть, що у Миколаївську церкву ходять «по дітей». Жінці, яка не може завагітніти або має прогноз на нездорову дитину, треба приїхати сюди і помолитися біля ікони Святителя Миколая. Вона висить у правому куті за невеликою огорожею. Дива тут – це факт: не одна жінка після щирої молитви у Миколаївській церкві отримала довгоочікувану радість материнства.

Цю церкву відвідувала у свій час і мати Гоголя – просила здорової дитинки. Справа в тому, що її видали заміж дуже рано, в 13 років, і через недозрілість жіночого організму перші два її сини були мертвонароджені.
Церкву збудували місцеві селяни-кріпаки. Вона має рідкісну для Полтавщини круглу форму ротонди і унікальний подвійний купол, завдяки чому на прихожан ллється світло з невидимих вікон. Біля церкви є кладовище з сімейною усипальницею князів Кочубеїв, де поховано 5 князів і 3 княгині.
Катакомби
 «Під селищем є підземні ходи ще з часів козаччини. Вони тягнуться в бік Великих Будищ і Чернечого Яру!» — розповідає Валентина, жителька села, яка займається зеленим туризмом і має в Диканьці гестхаус «Затишна оселя». Ще в давні часи татари примітили, що в околицях Диканьки люди мають магічну здатність раптово зникати. Було повне село – і враз нікого нема.



Довий час раптові зникнення людей вважались красивою сільською легендою, але археологи знайшли докази, що тут існувала ціла система підземних ходів. Валентина каже, що наукові дослідження – це одна справа, а вона знає реальну історію. Її сусідка, бабуся Соня, розповідала, що її дід одного разу провалився в підвал у своїй власній хаті. Він і не знав, що під його хатою – пустота. А дірка виявилась доволі глибокою. Він взяв каганець, обмотався віжками, і спустився під землю. Зробивши декілька кроків по темному проходу, він натрапив на розширення – камери на праву й ліву сторону. Хід вів далі, і ще через декілька кроків дід вийшов до зали, де стояв стіл і стільці – всі виліплені з глинистої землі. Далі дід не пішов – закінчились віжки, та й занадто вражений він був.

Ось це і є залишки підземних ходів. Їх робили не тільки заможні дворяни, але й прості селяни – щоб мати сховок від татар. А хату баби Соні уже завалили, і хід, скоріш за все, обсипався.
Сербине поле
Неподалік Диканьки у 17 столітті відбулась кривава битва між військом гетьмана Івана Виговського під проводом Івана Сербина та повсталим отаманом Мартина Пушкаря. Відтоді поле битви називають Сербиним полем. Через 10 років на цьому ж місці бились гетьмани Іван Брюховецький і Петро Дорошенко – подію називають «Битва гетьманів».
Валентина каже, що на Сербине натовпами ходять чорні археологи. Великі битви лишили по собі багато артефактів, зброї, грошей, старовинних речей, а ще жінка припускає, що десь там можуть бути сховані величезні скарби гетьмана Івана Мазепи.
Тріумфальна арка Кочубея

Тріумфальна арка Кочубея – кам’яна арка з ліпленим декором, вибудована просто серед поля графом Кочубеєм, на пам’ять про перемогу Російської імперії у війні з Наполеоном.
Інші туристичні, але уже не містичні об’єкти Диканьки й околиці:
*Дуби Кочубея – 4 старовинні дуби, вік яких налічує 800 років. За переказами, саме сюди ходила на побачення до гетьмана Івана Мазепи молода Мотря, донька полковника Кочубея.
*Бузковий гай – граф Кочубей висадив сотні кущів бузку для своєї доньки Ганнусі, хворої на туберкульоз, щоб вона дихала цілющим запахом цих квітів.
*Старий дерев’яний млин – навпроти Михайлівської церкви.
*Музей старовинного весілля –контактний музей, де заохочують приміряти старовинні вбрання, покористуватись музейними експонатами, а найголовніше – зіграти справжнє весілля за українськими традиціями. Церемонію проведе голова місцевої сільради, тож весілля буде законним державним актом. Знаходиться у селі Великі Будища.
*Музей історії та культури – експонує колекцію історичних знахідок.
*Картинна галерея – представлені художні полотна і скульптури, в окремій залі – роботи французької художниці українського походження Марії Башкирцевої, чиї роботи експонувались у Луврі.
*Село Опішня – центр гончарства України.
*Село Михайлівка – місцевий кінний клуб, кінні прогулянки для туристів.

Як дістатись до Диканьки

З автовокзалу в Полтаві, що знаходиться за 500 м від залізничної станції «Полтава Київська», кожну годину відправляються маршрутки на Диканьку. Вартість – 20 грн на 2017 рік.




Спілкування із гостями "Затишної оселі" часом  продовжується і  далі.  Даша Воропаєва живо цікавиться історією України, пускається у мандри при першій нагоді.  Своїми враженнями ділиться у пресі та інтернеті. Вона пише: "Валентино Іванівно, доброго дня! Ось вийшла моя стаття про Диканьку й околиці https://www.mandria.ua/ukraine/visafree/13712

Даша,  

Харків"

ДИКАНЬКУ

 названо переможницею  акції  “7 чудес України: історичні міста та містечка”

У Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври відбулася церемонія нагородження переможців акції “7 чудес України: історичні міста та містечка”.

Переможці традиційно визначалися за сумою результатів Інтернет-голосування та опитування експертів (50/50). До числа 100 експертів входять керівники національних заповідників, музеїв, кафедр туризму вищих навчальних закладів України, науковці та експерти у галузі туризму, представники туристичних компаній, що займаються внутрішнім туризмом.

Отож, за сумою результатів Інтернет-голосування та анкетування експертів Оргкомітет визначив такі міста-переможці в акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» (ЗА АБЕТКОЮ):
Бердянськ (Запорізька обл.)
Біла Церква (Київська обл.)
Галич (Івано-Франківська обл.)
Диканька (Полтавська обл.)
Канів (Черкаська обл.)
Ніжин (Чернігівська обл.)
Хуст (Закарпатська обл.)

ЯРМАРИНА ЯРМАРКУВАЛА, ЧЕКАТИ НАСТУПНОГО ЛІТА БАЖАЛА

Праісторія  Сорочинського ярмарку колоритна.  Десь в архівах збереглися відомості про ХVІ століття, коли в Україну почали приїздити купці з Європи. Були якісь невеличкі ярмарки. А в 1831 році Микола Гоголь вперше описав Сорочинський ярмарок у повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Кажуть, що періодично працював, ярмарок до початку ХХ століття. Але Перша світова війна, революція, колективізація, голодомор, знову війна, відбудова зупинили історію Великих Сорочинців. І тільки в 1966 році був офіційно відновлений Сорочинський ярмарок. А у 1999-му, за наказом Президента України Л. Д. Кучми, всесвітньовідомий ярмарок на Полтавщині одержав статус «Національного».
Цілий тиждень жили Сорочинці зустрічами із працьовитими українцями з різних областей нашої держави. І сказав пан Василь, полтавський пасічник, що сюди запрошують тільки хороших людей. А пан Андрій, медовар із Волині додав: ми сюди приїздимо вже 8 років підряд і завжди захоплюємося силою доброї слави Сорочинського ярмарку, де на 16-ти гектарах під відкритим небом розташовуються маленькі й великі павільйони з різними виробами і різним крамом з національним колоритом, який за один тиждень побачуть, почують, скуштують різних смачних страв і куплять сувеніри більше як 500 тисяч людей. Це ж наша сила, бо є у нас найкраща в світі земля. Тут і кераміка різноманітна, і море вишиванок, і віночки для дітей та дорослих, і питні меди від медоварів України, і пам’ятні медалі на щастя і долю від коваля пана Валентина з Гетьманського монетного двору. А ще все навколо варилося і пеклося тут же, перед очима відвідувачів. Всього й не перескажеш. Це треба було тільки побачити, почути й скуштувати, щоб потім щось купити на згадку про історичну подію  - Сорочинський ярмарок!
27 серпня відбулося урочисте закриття "Сорочинськиого ярмарку - 2017", який відвідали близько 300 тисяч громадян.

ЕТНОФЕСТИВАЛЬ БОРЩУ ЗБИРАЄ САМИХ ЗАВЗЯТИХ

Молодь дедалі частіше обирає  для подорожей, нових  зустрічей і знайомств Україну, підкорюючи  рідні горизонти.  Полтавщина  славиться щоразу   новими фестивалями, квестами, ярмарками і святами. Це світлини із етно-фестивалю "Борщик у глиняному горщику".  Крім півсотні борщів різноманітної рецептури (ви пробували борщ із раками? а з полуницею? грушами? із карасями?) проводили майстер-класи із різних видів рукоділь, співали народні хори, грали лірники, співали акапельно, розважались по-українськи за  старовинними сценаріями посиденьок.
Кияни мали можливість бути на такому зібранні небайдужих до старожитності. У повітрі витав дух творчості, смакував борщ, дзвенів співом двір, а руки просилися до рукоділля.  Учетверте проходить у Опішні фестиваль борщу, охочих ледь поміщає "Лялина оселя". Та відмовитись від зустрічі із етномистецтвом  незмога!  Кулінарно-мистецький  фестиваль збирає небайдужих, жвавих, успішних, креативних. " Ми здогадувались, що буде свято, але, щоб  настільки масштабно - і подумати не могли. Ми вражені!" - зізналися Інна і Женя із Києва.

МИ РАДІЄМО, КОЛИ ГОСТІ "ЗАТИШНОЇ ОСЕЛІ" ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЗАДОВОЛЕНІ ВІДПОЧИНКОМ У ДИКАНЦІ,-

 бо ж від подорожі люди очікують духовного збагачення, пізнання, натхнення. Харків'яни Оля і Даша були  недавніми  нашими гостями. Панянки бажали  позитивних вражень і не шкодували своїх ніжок, щоб побачити більше. І вже поспішили із відгуком про перебування у  нашій оселі.

Дар'я    26 августа 2017, 22:33
Енергія і щирість пані Валентини передаються і на людей, і на її оселю-гестхаус, де завжди панує приємна атмосфера. В гестхаусі є всі зручності, чудова ландж-зона зі зручними диванами, квітами й телевізором, в кімнаті все необхідне, постільна білизна і рушники, на ліжках - хороші матраци, на вікнах - жалюзі. Ванна теж хороша, гаряча вода є. Пані Валентина ставиться до всіх туристів як до бажаних гостей, і я впевнена, що це насправді так! Вона годувала нас смачнючою українською кухнею, розповідала неймовірні історії про містичну Диканьку. Здається, Валентина ніколи не втомлюється, встигає і гостей приймати, і по господарству повертатись, і навіть веде свій блог, куди пише чудові тексти про Диканьку й навколишні місця, цікаві туристам! Надихаюча жінка! Ми дуже вдячні вам за гостинність, сподіваюсь, ще побачимось! (  Відгук про відпочинок дивитись на сайті:     http://ruraltourism.com.ua/?a=viewfarm&id=687)

Дякуємо, Дашо, за приємні слова,  чекаємо Вас до нас знову. Диканька має чим Вас дивувати! Будемо раді  зустрічі із  щирими людьми.   З найкращими побажаннями: Валентина Іванівна

ЯРМАРКУ ДВА ДНІ ЩЕ ГРИМІТИ

Веселий ярмарок закликає! Всі на ярмарок! Тут справжні дива! Чарівні вироби з глини, із шкіри, тканини, паперу, вишиванки, шиття і плетиво, та ще всього стільки цікавого, що ні в казці сказати ні пером описати, бо це ж — ярмарок! А ще на ньому веселі пісні і гумор та ще й сатири трохи, танці та циркові номери, забави та анекдоти, бо це ж — ярмарок! Сюди прийдуть не тільки на людей подивитись, а й себе показати, повеселитись, дещо, може, й купити, а все продати! Щось цікаве побачити, з людьми поспілкуватись, смачненького чогось перехопити — на те він ярмарок!
Ярмарок вдень велелюдний, а вночі - годі й сподіватись на спокій!. Веселі порубки не відпускають дівчат по домівках: танці, концертні виступи, дива тривають.Поспішайте на концерти зірок української естради:
 Сьогодні 26 серпня — етно-гурт "Євшан-Zillya", а також DZIDZIO. Вхід: 150 грн.
27 серпня виступатимуть гурт "Бессарабія" та Олег Винник. Вхід: 150 грн.
На ярмарку  навіть одружитися можна. Гості ярмарку кажуть – від кількості розваг дух перехоплює:"Ми зі Львова. Сподобалося те тепло, яке випромінюють полтавці, це дуже прекрасно. Ми ту частинку тепла заберемо до Львова… Такі ярмарки, як Сорочинський, повинні продовжуватися. Люди отримують задоволення, а у нас залишаються спогади на довге-довге життя".

Попереду ще два дні ярмарини!

 Поспішайте!

 Поселення у  Диканці за тел. 066 78 313 26 Валентина

2 ЗАПИТАННЯ НА СОРОЧИНЦЯХ : ЩО КУПИТИ? та СКІЛЬКИ ГАРБУЗІВ РОЗСИПАЛИ НА ТОРЖИЩІ?

А ось тут питання лише вашій фантазії. Як завжди на Сорочинському ярмарку буде просто величезна кількість усього, чого тільки можна уявити. І приїдуть сюди не тільки з усіх куточків України, так само тут будуть гості з Білорусі, Азербайджану, Китаю, Індії і В'єтнаму. Так що, купити щось на Сорочинському ярмарку вже точно не складе ніякої праці. На площі, у крамничках ярмарку гостей радують роботи народних майстрів – вироби з кераміки, дерева, соломи, вишиті рушники та сорочки, авторські ляльки, гобелени, килимочки та безліч інших на будь-який смак і вибір.

 Гарбуз - атрибут Сорочинського ярмароку 2017, вони скрізь  ці гарбузи!
Ну або не зовсім скрізь, але їх буде достатньо багато. А територія самої ярмарки збільшилася практично в два рази. Всі місця для харчування зібрали в на одній територіїі, тим самим звільнивши місце для зручного пересування. "Ми прибрали все, що створювало незручності для вільного пересування гостей. Ресторани з палаючими мангалами несли небезпеку, тому для точок харчування ми виділили окрему зону. Замість цього на центральній алеї ярмарку ми висадили 150-метрову клумбу з гарбузів".
Ярмарина досі гуде. Поспішайте! Ви ще встигаєте! Поселення у Диканці за тел.066 78 313 26 Валентина

КУДИ ПОДІЛИСЯ ВОЛИ СОРОЧИНСЬКОГО ЯРМАРКУ?

Уперше  на території Сорочинського ярмарку немає волів. Куди поділися? Вони захворіли. Причина тому – неймовірна спека, яка була напередодні ярмаркування. Круторогих хоч і  вигулювали, але це велика тварина з сильним норовом, яка може себе повести в будь-яких умовах не так, як нам хотілося б. Тому цьогоріч гоголівські герої їздитимуть на трійці коней з Дібрівського господарства, - пояснюють організатори торжища.

ГОГОЛІВСЬКИМ МАРШРУТОМ

 Диканька підкорилась харків'янам  і розкрила всі свої туристичні принади. Пішим ходом Даша та Оля  подолали Гоголівський маршрут   по Диканці.  Більше того,  автотранспортом дісталися, навіть, до садиби  Миколи Васильовича - у Гоголеве.  Арка - Кочубеєві ворота - візитна картка Диканьки, нею ходив сам імператор Олександр І, а зараз кожен, хто гостює на Полтавщині.   Вітряк, що зберігся з давніх давен, і зараз готовий би перемолоти зерно на борошно, але стоїть нині  один однісінький на  околиці селища. Диканька - одне із 7 чудес України - не даремно отримала такий статус! Історія тут закарбована у багатьох експонатах, природних пам'ятках, архітектурних  спорудах. Цікава Миколаївська церква своїм місцем розташування, Святотроїцька церква - ошатністю, ставки - цілющою водою,  віковічні дуби -величчю!

 

Де не ходили, а поверталися до "Затишної оселі" - сільської гостинної садиби у Диканці. Їжа тут домашня, із свого  огороду, смачна, як для себе приготована. На волі гуляють курочки - несуть яйця, яблука, сливи  і груші  вродили   на  славу  і потрапили до столу, овочі свіжі і поживні. Додає апетиту  неповторний  аромат  томатів, що йдуть у банку та  натуральний яблучний сік - це господарі роблять  заготовки на довгу зиму.

 Продовжує Даша ( витяг із коментару) : Їжа дійсно була смачна. Але головне - господиня Валентина Іванівна дуже приємна й енергійна жінка, з якої хочеться брати приклад! Ми дуже вдячні їй за гостинність і за цікаві розмови, розповіді про Диканьку і про навколишні цікаві місця! Вона небайдужа до свого краю, любить його, і це відчувається. З такими людьми завжди приємно! у дописі 

ТРАДИЦІЇ та НОВАТОРСТВА СОРОЧИНСЬКОГО ЯРМАРКУ

Серед новинок Сорочинського ярмарку-2017 організатори називають повернення традиційної ярмаркової розваги – стовпа з подарунками.
"Ми поставили стовп, який багато років був відсутній на ярмарку. Бажаючі будуть залазити на нього, торкатися червоного черевичка та отримувати призи. Висота стовпа – 15 метрів, та вглиб 2 метри. Поблизу нього постійно будуть проводити інтерактивні ігри," - розповідає Світлана Свищева.
Загалом, призовий фонд по розважальній програмі складає близько 800 призів, які за шість днів ярмаркування повинні знайти своїх господарів. Призи – сувенірні подарунки з символікою сорочинського ярмарку, футболки та подарунки від спонсорів.

.

26 СЕРПНЯ О 13:00 НА СОРОЧИНСЬКОМУ ЯРМАРКУ ВІДБУДЕТЬСЯ ІІІ МІЖНАРОДНИЙ ЧЕМПІОНАТ «STRONGMAN GAMES» — НАДЗВИЧАЙНЕ ВИДОВИЩЕ У ДУСІ КОЗАЦТВА. У СИЛОВІЙ БИТВІ ЗУСТРІНУТЬСЯ ЗБІРНІ БІЛОРУСІЇ, ЛИТВИ, МОЛДОВИ ТА ДВІ КОМАНДИ УКРАЇНИ. ТАКІ ЗМАГАННЯ ПРОВОДЯТЬ УЖЕ ТРЕТІЙ РІК ПОСПІЛЬ.
Поселення у Диканці за тел.066 78 313 26 Валентина

Другий ярмарковий день у Великих Сорочинцях розпочали з церемонії підняття державного прапора.

Хоча сьогодні гостям Великих Сорочинців погода дарує похмуру прохолоду і навіть мряку, відвідувачів на головному торговищі Полтавщини не бракує.

Тривають виступи творчих колективів, а на одній з ярмаркових сцен на Млині, день розпочали з виконання державного славня та підняття національного прапора.

Торгові ятки та майданчики також прикрашають жовто-блакитними стягами. Так на Сорочинському ярмарку відзначають День Державного Прапора України.

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК -

це свято праці і спілкування, продажу товарів і придбання гарного настрою, розпродажу одягу і щастя, де діють постійні знижки цін на продукцію і посмішки.
Це найбільший за площею, наймасштабніший, найвідоміший і найпопулярніший ярмарково-виставковий захід в Україні.

На ярмарку Ви зможете придбати найрізноманітніші товари :від української кераміки і свічок ручної роботи до китайського чаю і автомобілів.
На території обладнані декілька майданчиків: етнографічна садиба Хіврі, концертний майданчик «Млин» та «Верба», головна та мала сцени, де можна відвідати розважально - презентаційні програми за участю професійних та аматорських колективів України та Полтавської області.

Ось так запросто Ви зустрінетесь із самим  Гоголем Миколою Васильовичем.
  Поселення у Диканці за тел. 066 78 313 26 Валентина

ДИКАНЬКА ЗАПРОШУЄ НА ГОСТИНУ

Оля з Дашею зараз у "Затишній оселі".  Ми гостям раді кожного разу, не зважаючи на роботу, яка щоденна у селі. Харків'янки нас саме  застали за концервацією. Отакими помідорчиками із власної грядки частуватимемося взимку. А зараз  вони снідають полтавськими галушками, свіжими помідорами, смакують яблучною шарлоткою із чаєм на травах: липа, м'ята і чебрець збадьорять дух.  Панянки зібралися дослідити всі знамениті місця Диканьки та її околиць Чекайте нових фотозвітів від наших гостей.

ЯРМАРКУЄ УКРАЇНА

16 гектарів землі у Великих Сорочинцях щороку у серпні перетворюються на великий мурашник – там ярмаркує уся Україна. Як і 200 років тому – продають і купують, розважаються і дегустують. Цього року в Сорочинці презентувати свою продукцію приїхали понад 2,5 тисячі підприємців. І не лише з України, а ще з 12 країн світу. Привозять найкраще.
Сорочинський ярмарок відбудеться 22-27 серпня в селі Великі Сорочинці Миргородського району, що на Полтавщині. На кожен день ярмарок заплановано два виступи зірок.
Організатори розповіли, хто виступатиме та вартість квитків на концерти. А вхід на сам ярмарок – безкоштовний.

Так, у дні відкриття, закриття та передостанній день ярмарку ціни найвищі — 150 гривень. В інші дні зіркові заходи можна відвідати за 100 гривень. Кожен концерт триватиме з 20 до 22 години.
Програма Сорочинського ярмарку:
22 серпня виступатимуть гурт "Клей угрюмого" та Тіна Кароль. Вхід: 150 грн.
23 серпня — Олександр Порядинський, Оля Полякова. Вхід: 100 грн.
24 серпня — гурт "Шосте чуття", Ірина Білик. Вхід: 100 грн.
25 сепрня — гурти "BARAHTA" і "Пара Нормальних". За вхід візьмуть 100 грн.
26 серпня — етно-гурт "Євшан-Zillya", а також DZIDZIO. Вхід: 150 грн.
27 серпня виступатимуть гурт "Бессарабія" та Олег Винник. Вхід: 150 грн.
Поряд із торговцями – співи й танці. Навіть одружитися можна – просто на території ярмарку. Гості ярмарку кажуть – від кількості розваг дух перехоплює:"Ми зі Львова. Сподобалося те тепло, яке випромінюють полтавці, це дуже прекрасно. Ми ту частинку тепла заберемо до Львова… Такі ярмарки, як Сорочинський, повинні продовжуватися. Люди отримують задоволення, а у нас залишаються спогади на довге-довге життя".

Поярмаркувати у великих Сорочинцях можна буде аж до кінця тижня.

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК - 2017. ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Сьогодні гостинно відкрив свої обійми для тисяч учасників та сотень тисяч гостей Національний Сорочинський ярмарок - гордість Полтавщини і найкращий захід усієї України!

Рівно об 11.00. на новій, величній і сучасній головній сцені ярмарку керівник проекту "Сорочинський ярмарок", кавалер орденів княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів Світлана Свищева, разом з іншими поважними гостями, відкрила дев'ятнадцятий Сорочинський ярмарок, який готували його організатори - ТОВ "Сорочинський ярмарок".

Ярмарок вітали пісенно-танцювальний ансамбль "Полтава" Полтавської обласної філармонії, гоголівські герої та сам Микола Гоголь. Відкрився і Фестиваль народної творчості "ЯРМАРИНКА". Всі сцени ярмарку щохвилини співають, танцюють та грають, радуючи гостей ярмарку.
Змилувалась і небесна канцелярія, сонце вже не таке спекотне, а обіцяний усіма синоптиками дощу, на щастя, був невеликим. Тому одні з задоволенням пропонують свій різноманітний та якісний крам, а інші з не меншим задоволенням його купують. Вже завтра ми розповімо вам про те, як іде торгівля, чим радують майстри, підприємства, приватні підприємці, як смачно годують кафе і ресторани, як можна розважитись.
Не обійшлося без рекордів. Уже є рекордна за останні роки кількість учасників, та кількість учасників мистецьких колективів. Але один рекорд навіть зафіксовано в Національному Реєстрі Рекордів України як Найважчий коровай в Україні. Його виготовили на хлібзаводі "Салтівський", що на Харківщині, і назвали "Короваєм миру".

Коровай урочисто був розрізаний, а його частини роз'їхались по всій Україні.
Особливий сюрприз для гостей ярмарку розміщений в прес-центрі. Це виставка унікальних робіт видатного художника Таріела Чекурішвілі, митця, відомого в Грузії, в Україні, в США та в інших країнах ( вхід на виставку безкоштовний ).

А завершиться перший день початком "зорепаду" на Сорочинському ярмарку концертом за участю гурту "Клей Угрюмого" та незрівнянної Тіни Кароль ( хто недалеко, ще встигне ).
Тому, сміливо відкладайте всі, заплановані на завтра справи , та вирушайте на Сорочинський ярмарок - 2017!!! Поселення у Диканці за тел.066 78 313 26 Валентина

ГУЛЯЄ ЯРМАРОК У СОРОЧИНЦЯХ СЬОГОДНІ

Яскравий серпень літо завершає 
Та ще природа зеленіє і буя 
В цей час весь люд в Сорочинці рушає 
Всіх прийме з радістю Полтавщина моя. 
На ярмарку так людно і красиво, 
Усе тут є, чого душа бажа 
і пісня ллє ться радісно й щасливо, 
В якій любов між нами процвіта. 
Багато тут усякого товару, 
Пісень і гумору, і щирого тепла, 
Й варенички пухкенькі, прямо з пару 
Нам україночка вродлива подала. 
Шумлять Сорочинці, все квітне і буяє, 
Увесь народ на ярмарку гуля 
І з хлібом-сіллю всіх гостей проиймає, 
Чудовий край- Полтавщина моя!

22 серпня 2017 року всі ворота, всі крамнички  відкриті у Сорочинському ярмарку,  всі дороги ведуть на торги. Поспішайте і Ви! Поселення у Диканці за тел 066 78 313 26 Валентина.

ІСТОРІЯ ЯРМАРКУ

Хто з українців жодного разу не чув слова "ярмарок"? Невже є такі? Свято праці і спілкування, продажу товарів і придбання гарного настрою, розпродажу одягу і щастя, де діяли постійні знижки цін на продукцію і посмішки.

З давніх-давен на нашій землі збиралися ці великі торги – ярмарки. Гончарі й ложкарі, ткалі й вишивальниці, бондарі й столярі, стельмахи й кошикарі, кушніри й лимарі, соленики й дьогтярі, бублейниці й кравці продавали на ярмарках свої вироби. Валками стояли на торжищах чумацькі мажі з сіллю та рибою. Кожний купував те, що не міг зробити сам.

 Славетний шлях "із варяг у греки" надавав українським землям помітніих переваг в торговому відношенні. Власне, в добу піднесення Київської Русі так воно і було – оберталися монети різних держав, продавалися товари різних народів, рухались торгові каравани. Але воєнні набіги і княжі суперечки зруйнували торгові структури, розірвали стосунки.

 З 16 ст. почали приїжджати в Україну купці з великих міст Середньої і Західної Європи - доставляли вишукані прикраси, ювелірні вироби і предмети побуту, а купували шкіру, роги, вовну, зерно, сало, мед. І на українських землях почали виникати малі ярмарки в середніх і великих містах. Тут продавали і купували худобу, одяг, взуття, хатні речі, продукти та інше. Найбагатшими були осінні торги, а також ярмарки перед великими святами. Німецькі, польські поселенці, вірмени і євреї, поряд із українськими міщанами, були активними в ярмарковій діяльності.

В 17ст. вже кожному українському місту i містечку при заснуванні надавалося право на один-три ярмарки на рік. Розвиток ярмарків свідчить про відокремлення промислово-торговельної дiяльностi від землеробства. З іншого боку, активна реміснича й торговельна дiяльнiсть, безсумнівно, сприяла розвитку українських мст.

Щодо Лівобережної України, то дослідники нарахували сорок ярмарків, що діяли лише в 1665 р. Не зважаючи на часті збройні сутички, численні напади татарських орд на Лівобережну Україну, торгові шляхи не заростали бур'янами, все більше населених пунктів охоплювалися ярмарковою торгівлею.

Павло Алепський, вражений великим розмахом торгiвлi в Україні в період визвольної війни 1648-1654 рр., згадує базари в Золотоношi, Черкасах, Прилуках писав: "У країні козаків ярмарки бувають безперервно з початку i до кінця року. В кожне свято відбувається ярмарок в тому чи іншому мiстi, як це було запроваджено за часів панування ляхiв .". Десятки населених пунктів називає він "торговими містами".

Ярмарки влаштовували таким чином, що після закінчення одного з них торгові люди могли побувати на кількох інших. Через те ярмаркова торгівля тривала безперервно. Окрім багатолюдних ярмарків у містах, містечках i багатьох селах проходили звичайні базари.

Велике господарське значення ярмарків полягало в тому, що вони були своєрідними артеріями в розподiлi товарів по різних містах, містечках, великих та малих селах, хуторах. Ярмаркам належала значна роль у зовнiшнiй торгiвлi України. На них зосереджувалися товари, що вивозилися через сухопутні митниці та азовські й балтiйськi порти. Вони були головним місцем оптового i роздрібного продажу імпортних товарів.

Але справжній ярмарковий бум відбувався в Україні в 19 ст. Поширення набув чумацький промисел, народ почав активно заселяти степові українські землі. Чудовий опис великої селянської ярмарки на Катеринославщині залишив "останній козацький літописець" – Дмитро Яворницький. Судячи з цього опису, керамічний горщик на ярмарку коштував 2-3 копійки, цеберко сушених груш 15 копійок (разом з відром), лопата 25 копійок, а за пару червонців можна було вдягнутися з голови до п'ят.

Більшість ярмарок в 19 ст. тривали лише 1 день, близько 1/3 — від 2 до 7 днів, а лише 3% тривали довше (деякі цілий місяць). Загалом на території України, що входила до складу Російської імперії постійно діяло 110 ярмарків, на яких продавали 47% усіх товарів.

За кількістю ярмарків на рік перше місце посідали Харківська та Полтавська губернії.

Безліч літератури присвячено розповідям про ярмаркову торгівлю, ярмаркові веселощі і розваги. Вони увібрали всю специфіку народу, його неповторні звичаї і традиції, побут і вірування, всю повноту життя. Звичайна купівля-продаж товарів перетворювалася на справжнє свято. Ярмарки були ледве не найулюбленішою подією в одноманітному житті українських селян.

Задовго до світанку селяни пішки або на возах вибиралися з сіл і довгою чередою тягнулися до місця ярмарку. Ярмаркувати їхали, як на велике свято, – гарно одягнені, з гарним настроєм. Тривали торги по кілька днів і були місцем знайомства людей з різних, часом віддалених місцевостей. Тож природньо, що кожний ярмарок був не лише торжищем, а й місцем для розваг. Колоритні сцени, сповнені народних дотепів, жартів, купівлі-продажу доповнювалися гуртовим співом молоді, іграми та забавами, троїстою музикою, грою кобзарів та лірників. Зокрема, тут завжди можна було послухати мандрівних артистів, а то й самому поспівати та потанцювати в гурті при нагоді.

Тут відбувалися зустрічі, знайомства, запрошення на храмові свята або родинні торжества. Жвава ярмаркова торгівля не обходилася без галасу, суперечок, лайок.

Сорочинський не був ні найбільшим з них, ні найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на вік великий земляк – український і російський письменник Микола Васильович Гоголь.

У своєму першому творі з циклу повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831- 1832 рр.), які принесли М.В. Гоголю велику популярності, письменник широко проявив і велику любов до України, і глибоке знання скарбів української народної творчості та своєрідність побуту свого народу. В повісті «Сорочинський ярмарок», що є складовою частиною « Вечорів на хуторі біля Диканьки», Микола Васильович відтворив поезію народного життя, реалістично відобразив різних представників українського народу, майстерно поєднавши все це з великим гумором.

Ось М.В. Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX ст..: « Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот. Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю і рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув'язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася із високо накопиченого на возі тину і привертала розчулені погляди поклонників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.

Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею,за яким брів, у чистій полотняній сорочці і забруднених полотняних шароварах, його господар...».

Ярмарки продовжували існувати аж до 20-х років XXст.., коли були закриті зовсім. Вся торгівля в селах перейшла до кооперації та під контроль держави.

З 1966 року ярмарки починають відроджуватись, і започатковує, відроджує ту давню традицію Сорочинський ярмарок. На нього з'їжджалось багато представників різних організацій та підприємств – торгових та виробників не лише. Багато людей приїздило в Сорочинці щоб придбати різноманітні, дефіцитні на той час, речі, товари. Їх не зупиняло навіть те, що ярмарковий майдан являв собою необладнане поле, без будь – яких умов ні для учасників ні для гостей.

Період перебудови та розпаду Радянського Союзу, перших років незалежності, коли Україна потерпала від суцільного товарного голоду та інфляції, міг стати початком кінця Сорочинського ярмарку. Він проводився вже практично за інерцією, але не викликав ні в кого ентузіазму, ні в організаторів, ні в учасників і був головним болем і для тих і для інших. А сам ярмарок, ніби жива історія, терпів і чекав, коли ж , врешті, з'являться люди, яким він буде небайдужим і які захочуть повернути його до життя. І дочекався...

Ініціатором відродження ярмарку стала керівник проекту «Сорочинський ярмарок» кавалер орденів княгині Ольги III таII ступенів Світлана Свищева. Під її керівництвом ярмарок не лише одержав в 1999 році статус Національного і став єдиним, що вдало поєднав історію і сучасність, народні традиції, культуру, колорит з бізнесовими інтересами українських виробників. Пройшовши через віки, Сорочинський ярмарок сьогодні впевнено дивиться у майбутнє.

У СОРОЧИНЦІ НА ЯРМАРОК!

Етномістечко “Сорочинський Ярмарок”

(Полтавська обл., Миргородський район, с. Великі Сорочинці)

 Національний Сорочинський ярмарок – це найбільший в Україні ярмарково-виставковий захід. Його унікальність полягає у тому, що він зберігся з XVIII століття до наших днів. Проводиться традиційно один раз на рік  вкінці серпня, на ярмарк овій площі в 16,2 га під відкритим небом в центрі села Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Ярмарок надзвичайно колоритно описаний в повісті генія світової літератури Миколи Гоголя “Сорочинський ярмарок” (цикл повістей “Вечори на хуторі біля Диканьки”).

 Щороку участь у ярмарку беруть понад тисячу підприємств, приватних підприємців, майстрів народних промислів, закладів громадського харчування, дитячих розваг і т. і. На п’яти сценах свою майстерність демонструють від 2 до 4 тисяч учасників мистецьких колективів народної музичної, пісенної і танцювальної творчості. Серед понад півмільйона людей, які відвідують ярмарок, до 30 делегацій з країн близького та далекого зарубіжжя, представники дипломатичних місій, акредитованих в Україні, понад 300 журналістів друкованих і електронних засобів масової інформації, керівники нашої держави та інші високоповажні гості.

 На сьогодні Національний Сорочинський ярмарок – це єдиний в Україні захід, відвідання якого дає якнайповніше уявлення як про нашу державу, так і про її народ.

 Особлива гордість організаторів ярмарку – це етнографічна територія та містечка майстрів. В етнографічній території знаходяться відтворені чи реконструйовані будинки сільських жителів України XVIII–XIX століть (різного соціального статусу – багатіїв, бідняків, середняків), в кожному з яких розташований вільно відкритий для всіх бажаючих етнографічний міні музей. В експозиціях цих музеїв представлені меблі, посуд, одяг та інші побутові артефакти тієї чи іншої історичної епохи, що відтворюють життя українців в певний історичний період. Експозиції постійно поповнюються за рахунок придбань, здійснених організаторами в ході етнографічних експедицій.

 Два містечка майстрів дозволяють скласти повне уявлення про традиційні народні промисли та мистецтво усіх без винятку регіонів України. Переважна більшість представлених там виробів – ручної роботи, дуже високої якості.

 Особливої уваги заслуговує культурна програма ярмарку. Протягом усіх шести днів на п’яти сценах постійно виступають мистецькі колективи та окремі виконавці, як професійні, так і самодіяльні.

 Актуальність та привабливість Національного Сорочинського ярмарку полягає в тому, що він перетворився в центр народної культури і розвивається саме в цьому напрямку. Зберігаючи ярмаркові традиції далекого минулого, нинішній ярмарок надає їм нового сучасного звучання, вдало і зі смаком поєднуючи у собі історію та сьогодення, впевнено дивлячись у майбутнє.

 Традиційно відбувається виїзд на справжніх, єдиних в Україні волах, гоголівських героїв та “самого М.В. Гоголя”, у виконані професійних акторів.

 Любов до Національного Сорочинського ярмарку завжди об’єднувала українців, а сам ярмарок став територією миру, злагоди і єднання!

ВІДДЗВЕНІЛО КОВАЛЬСЬКЕ СВЯТО У МИРГОРОДІ

Упродовж дня  19 серпня 2017 року
 більше 20 ковалів з різних куточків України проводили майстер- класи із ковальства. 
Вони демонстрували    лиття латуні та бронзи, народження дамаської сталі та створення клинка, "заковували весілля" та навчали всіх охочих ковальської справи.  У дитячій кузні діти кували підкови на щастя.  Для гостей організовували виставки- продажі та розваги: змагання лучників, шабельні турніри, метання ножів. Цікава мистецька програма. Свою творчість гостям дарують: духовий оркестр ім. Івана Шатравки, вокальне тріо "Аллюр",  співаки, танцюристи та музики. Завершили  концертну програму  шоу "Живі барабани".
За традицією ковалі презентують миргородцям сонячний годинник. Елементи композиції виготовляють в різних кузнях. Це буде об'ємна садова скульптура (2 на 3 метри). Четвертий часомір присвячують пам'яті загиблому герою з Нікополя Сергію Рибчинку.
Не пропускайте нагоди побувати на таких святах творчості.  Вже через 2 дні у нас  на Полтавщині стартує СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК ! Поспішайте! Поселення у Диканці  за тел. 066 78 313 26.

ЛІТНІ БАРВИ ДИКАНЬКИ

Річка Ворскла потопає у зелені, трава косами лягає на воду, хлюпощиться і мерехтить на сонці. Верболози, вільхи створюють затінок, віють прохолодою.  Водичка теплим вологим  потоком освіжає і бадьорить. Так  гарно на річці!  Пахне пижмою і  деревієм, Ворскла  вся помережена  стежками, які  з берега  збігають  у водичку, береги піщані, є пологі, а подекуди обривчасті. Там діти  створили трампліни та прилаштували тарзанки.

Так із захватом про Ворсклу, що  біля Диканьки  говорять гості "Затишної оселі". Тиждень, який провели у нас кияни на відпочинку, був для них порятунком від  столичної літньої жари. Молоді люди не забажали спекотного моря з вигорілим степом, скупченням люду, розпеченим сонцем. Не пожалкували, що знайшли альтернативу морю. Сільський зелений туризм пропонує зараз екологічне домашнє харчування із власної грядки, затишне житло у сільській хаті і таку бажану річку. Приїздіть до нас!  Телефонуйте 066 78 313 26 Валентина Іванівна

ЯРМАРКУЙТЕ і ПОДОРОЖУЙТЕ ПОЛТАВЩИНОЮ

Щоб більше дізнатися про Полтавський край, 
його звочаї, традиції і колорит, у свій маршрут подорожей включіть наступні міста, де обов'язково потрібно побівати. А місцем проживання оберіть славну Диканьку, завітайте у садибу сільського зеленого туризму "Затишна оселя" (Тел. 066 78 313 26)
  Великі Сорочинці.
“… дорога, верст за десять до містечка Сорочинці кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. …” так писав Микола Гоголь. Зараз Національний Сорочинський ярмарок – щорічне театрально-торгове дійство, на яке з’їжджаються сотні тисяч людей з України та світу. Ласкаво запрошуємо на ярмарок і Вас з родиною та друзями, задоволення отримають як гурмани, так і меломани.
Крім гамірного ярмарку в Сорочинцях знаходиться шедевр українського сакрального будівництва Спасо-Преображенська церква (1732-1734р.), збудована в стилі козацького бароко за кошти уродженця містечка гетьмана Данила Апостола. В церкві зберігся унікальний семиярусний дерев’яний різьблений іконостас шириною22 метри, висотою17 метрів, який складається з понад ста ікон.
На шанувальників Гоголя чекають в літературно-меморіальному музеї, який розташований на місці садиби в якій народився письменник.
Гоголеве.
В ньому знаходиться родовий маєток великого письменника, в якому пройшли його дитячі та юнацькі роки, сюди він часто приїздив протягом життя. Зараз в садибі Гоголів-Яновських відкрито Державний музей-заповідник М. Гоголя, в якому знаходиться батьківський будинок, флігель, мальовничий парк з альтанкою та гротом.
Опішне.
Гончарська столиця України, в якій вже протягом трьох тисячоліть розвивається це ремесло. Зараз тут створено Національний музей-заповідник українського гончарства, в якому розташований музей гончарства, комплекс земської губернської гончарної майстерні, садиби-музеї А. Селюченка і родини гончарів Пошивайлів, гончарна галерея під відкритим небом.
Опішне є найвищим поселенням на Полтавщині, на території поселення знаходяться унікальні пам’ятки археології: численні кургани, місця давніх святилищ, скіфський курган, скіфське городище “Кардашів вал”, городище роменської культури, козацьке середньовічне містечко з фортифікаційними спорудами, а також розгалужена система підземних ходів.
Візит до Опішнього – чудова нагода придбати керамічні сувеніри.
Диканька.
Легендарне село на Полтавщині, в якому до наших днів дійшли класицистична Миколаївська церква-усипальня Кочубеїв (1794р.), церква святої Трійці (1780р.), за легендою саме в ній коваль Вакула малював чорта. Також цікавою є тріумфальна арка (1820р.) збудована  в честь приїзду імператора Олександра І. Цікавим є також пам’ятник установці БМ-13, встановлений на честь першого пострілу славетної “Катюші” на території України.
Також скористайтеся нагодою і доторкніться до кожного з чотирьох дубів-гігантів, які мають 600-800 років та висоту 20-22 метри, кажуть таким чином можна перейняти силу та довголіття. Саме під ними за легендою таємно зустрічалися красуня Мотря з гетьманом Іваном Мазепою.
Полтава.
Літописна Лтава, зберегла для нас величезну кількість пам’яток археології та архітектури. Серед них найяскравішим є унікальний всесвітньовідомий ансамбль Круглої площі (1805-1811р.) з Корпусним парком та адміністративними будівлями міста.
Обов’язково слід відвідати державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”, на його території пройшли битви у XIV-XX ст., що змінили хід історії в багатьох країнах на євразійському континенті.
Родзинкою міста є Полтавський краєзнавчий музей, колишній будинок Губернського земства (1903-1908р.), при побудові та оздобленні якого було використано традиційні мотиви української дерев’яної архітектури.
Оглянути чудову панораму Полтави зможемо з літописної Іванової гори, де зараз знаходяться відновлений Успенський собор з дзвіницею, садиба Івана Котляревського та улюблене місце фотографування – пам’ятник галушці.

ВОЛИ на СОРОЧИНСЬКОМУ ЯРМАРКУ

Одною із візитівок Сорочинського ярмарку є воли. Ці симпатичні рогачі, котрі тягнуть воза із гоголівськими героями, є незмінними учасниками дійства. Про волів писав ще 22-річний Микола Васильович Гоголь у своїй однойменній повісті про ярмарок. Саме ці тварини везли на Сорочинці торговців зі своїм товаром і ними ж їхали туди зацікавлені відвідувачі, щоби закупитися хорошим крамом для свого господарства.

Рогаті учасники ярмарку користуються попитом і увагою не тільки у відвідувачів дійства. За словами організаторів, до них часто звертаються кіностудії, щоби використати воликів у своїх зйомках. Так, свого часу до них телефонували навіть з кіностудії, де саме знімали фільм про чумаків і хотіли використати тварин як натуру. Навіть у цьому році вони отримували подібні заявки. Проте організатори бережуть тваринок, бо їх не можна транспортувати – від далеких подорожей воли можуть зламати ноги, адже вага у них ще та.
Волики завжди добре вгодовані і за ними ведеться хороший догляд. Опікується ними АОПП «Великосорочинське». На ньому працюють так звані погоничі. Вони вигулюють воликів навіть тоді, коли ярмарок не проводиться, адже тваринам потрібно звикати до людей і до шуму, щоби потім у свій «зоряний час» вони не злякалися гучної музики, глядачів, камер. На момент ярмарки воли вже звикають до людей і спокійно себе поводять.
До цих візитівок ярмарку ставляться як до справжніх артистів. Їм влаштовують своєрідню лазню. Управління ветеринарної медицини робить їм всі необхідні щеплення, щоби вони не захворіли. Перед самим ярмарком волів прикрашають, аби вони виглядали не гірше за гоголівських персонажів.
Побачити  волів зможе кожен бажаючий. Для цього потрібно лише приїхати на Сорочинський ярмарок, який відбуватиметься з 22 по 27 серпня 2017 року у селі Великі Сорочинці.
І не забудьте почухати вушко нашим рогатим артистам:)
Поселення у Диканці за тел 066 78 313 26- Валентина