ЯРМАРИНА ЯРМАРКУВАЛА, ЧЕКАТИ НАСТУПНОГО ЛІТА БАЖАЛА

Праісторія  Сорочинського ярмарку колоритна.  Десь в архівах збереглися відомості про ХVІ століття, коли в Україну почали приїздити купці з Європи. Були якісь невеличкі ярмарки. А в 1831 році Микола Гоголь вперше описав Сорочинський ярмарок у повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Кажуть, що періодично працював, ярмарок до початку ХХ століття. Але Перша світова війна, революція, колективізація, голодомор, знову війна, відбудова зупинили історію Великих Сорочинців. І тільки в 1966 році був офіційно відновлений Сорочинський ярмарок. А у 1999-му, за наказом Президента України Л. Д. Кучми, всесвітньовідомий ярмарок на Полтавщині одержав статус «Національного».
Цілий тиждень жили Сорочинці зустрічами із працьовитими українцями з різних областей нашої держави. І сказав пан Василь, полтавський пасічник, що сюди запрошують тільки хороших людей. А пан Андрій, медовар із Волині додав: ми сюди приїздимо вже 8 років підряд і завжди захоплюємося силою доброї слави Сорочинського ярмарку, де на 16-ти гектарах під відкритим небом розташовуються маленькі й великі павільйони з різними виробами і різним крамом з національним колоритом, який за один тиждень побачуть, почують, скуштують різних смачних страв і куплять сувеніри більше як 500 тисяч людей. Це ж наша сила, бо є у нас найкраща в світі земля. Тут і кераміка різноманітна, і море вишиванок, і віночки для дітей та дорослих, і питні меди від медоварів України, і пам’ятні медалі на щастя і долю від коваля пана Валентина з Гетьманського монетного двору. А ще все навколо варилося і пеклося тут же, перед очима відвідувачів. Всього й не перескажеш. Це треба було тільки побачити, почути й скуштувати, щоб потім щось купити на згадку про історичну подію  - Сорочинський ярмарок!
27 серпня відбулося урочисте закриття "Сорочинськиого ярмарку - 2017", який відвідали близько 300 тисяч громадян.

ЕТНОФЕСТИВАЛЬ БОРЩУ ЗБИРАЄ САМИХ ЗАВЗЯТИХ

Молодь дедалі частіше обирає  для подорожей, нових  зустрічей і знайомств Україну, підкорюючи  рідні горизонти.  Полтавщина  славиться щоразу   новими фестивалями, квестами, ярмарками і святами. Це світлини із етно-фестивалю "Борщик у глиняному горщику".  Крім півсотні борщів різноманітної рецептури (ви пробували борщ із раками? а з полуницею? грушами? із карасями?) проводили майстер-класи із різних видів рукоділь, співали народні хори, грали лірники, співали акапельно, розважались по-українськи за  старовинними сценаріями посиденьок.
Кияни мали можливість бути на такому зібранні небайдужих до старожитності. У повітрі витав дух творчості, смакував борщ, дзвенів співом двір, а руки просилися до рукоділля.  Учетверте проходить у Опішні фестиваль борщу, охочих ледь поміщає "Лялина оселя". Та відмовитись від зустрічі із етномистецтвом  незмога!  Кулінарно-мистецький  фестиваль збирає небайдужих, жвавих, успішних, креативних. " Ми здогадувались, що буде свято, але, щоб  настільки масштабно - і подумати не могли. Ми вражені!" - зізналися Інна і Женя із Києва.

МИ РАДІЄМО, КОЛИ ГОСТІ "ЗАТИШНОЇ ОСЕЛІ" ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЗАДОВОЛЕНІ ВІДПОЧИНКОМ У ДИКАНЦІ,-

 бо ж від подорожі люди очікують духовного збагачення, пізнання, натхнення. Харків'яни Оля і Даша були  недавніми  нашими гостями. Панянки бажали  позитивних вражень і не шкодували своїх ніжок, щоб побачити більше. І вже поспішили із відгуком про перебування у  нашій оселі.

Дар'я    26 августа 2017, 22:33
Енергія і щирість пані Валентини передаються і на людей, і на її оселю-гестхаус, де завжди панує приємна атмосфера. В гестхаусі є всі зручності, чудова ландж-зона зі зручними диванами, квітами й телевізором, в кімнаті все необхідне, постільна білизна і рушники, на ліжках - хороші матраци, на вікнах - жалюзі. Ванна теж хороша, гаряча вода є. Пані Валентина ставиться до всіх туристів як до бажаних гостей, і я впевнена, що це насправді так! Вона годувала нас смачнючою українською кухнею, розповідала неймовірні історії про містичну Диканьку. Здається, Валентина ніколи не втомлюється, встигає і гостей приймати, і по господарству повертатись, і навіть веде свій блог, куди пише чудові тексти про Диканьку й навколишні місця, цікаві туристам! Надихаюча жінка! Ми дуже вдячні вам за гостинність, сподіваюсь, ще побачимось! (  Відгук про відпочинок дивитись на сайті:     http://ruraltourism.com.ua/?a=viewfarm&id=687)

Дякуємо, Дашо, за приємні слова,  чекаємо Вас до нас знову. Диканька має чим Вас дивувати! Будемо раді  зустрічі із  щирими людьми.   З найкращими побажаннями: Валентина Іванівна

ЯРМАРКУ ДВА ДНІ ЩЕ ГРИМІТИ

Веселий ярмарок закликає! Всі на ярмарок! Тут справжні дива! Чарівні вироби з глини, із шкіри, тканини, паперу, вишиванки, шиття і плетиво, та ще всього стільки цікавого, що ні в казці сказати ні пером описати, бо це ж — ярмарок! А ще на ньому веселі пісні і гумор та ще й сатири трохи, танці та циркові номери, забави та анекдоти, бо це ж — ярмарок! Сюди прийдуть не тільки на людей подивитись, а й себе показати, повеселитись, дещо, може, й купити, а все продати! Щось цікаве побачити, з людьми поспілкуватись, смачненького чогось перехопити — на те він ярмарок!
Ярмарок вдень велелюдний, а вночі - годі й сподіватись на спокій!. Веселі порубки не відпускають дівчат по домівках: танці, концертні виступи, дива тривають.Поспішайте на концерти зірок української естради:
 Сьогодні 26 серпня — етно-гурт "Євшан-Zillya", а також DZIDZIO. Вхід: 150 грн.
27 серпня виступатимуть гурт "Бессарабія" та Олег Винник. Вхід: 150 грн.
На ярмарку  навіть одружитися можна. Гості ярмарку кажуть – від кількості розваг дух перехоплює:"Ми зі Львова. Сподобалося те тепло, яке випромінюють полтавці, це дуже прекрасно. Ми ту частинку тепла заберемо до Львова… Такі ярмарки, як Сорочинський, повинні продовжуватися. Люди отримують задоволення, а у нас залишаються спогади на довге-довге життя".

Попереду ще два дні ярмарини!

 Поспішайте!

 Поселення у  Диканці за тел. 066 78 313 26 Валентина

2 ЗАПИТАННЯ НА СОРОЧИНЦЯХ : ЩО КУПИТИ? та СКІЛЬКИ ГАРБУЗІВ РОЗСИПАЛИ НА ТОРЖИЩІ?

А ось тут питання лише вашій фантазії. Як завжди на Сорочинському ярмарку буде просто величезна кількість усього, чого тільки можна уявити. І приїдуть сюди не тільки з усіх куточків України, так само тут будуть гості з Білорусі, Азербайджану, Китаю, Індії і В'єтнаму. Так що, купити щось на Сорочинському ярмарку вже точно не складе ніякої праці. На площі, у крамничках ярмарку гостей радують роботи народних майстрів – вироби з кераміки, дерева, соломи, вишиті рушники та сорочки, авторські ляльки, гобелени, килимочки та безліч інших на будь-який смак і вибір.

 Гарбуз - атрибут Сорочинського ярмароку 2017, вони скрізь  ці гарбузи!
Ну або не зовсім скрізь, але їх буде достатньо багато. А територія самої ярмарки збільшилася практично в два рази. Всі місця для харчування зібрали в на одній територіїі, тим самим звільнивши місце для зручного пересування. "Ми прибрали все, що створювало незручності для вільного пересування гостей. Ресторани з палаючими мангалами несли небезпеку, тому для точок харчування ми виділили окрему зону. Замість цього на центральній алеї ярмарку ми висадили 150-метрову клумбу з гарбузів".
Ярмарина досі гуде. Поспішайте! Ви ще встигаєте! Поселення у Диканці за тел.066 78 313 26 Валентина

КУДИ ПОДІЛИСЯ ВОЛИ СОРОЧИНСЬКОГО ЯРМАРКУ?

Уперше  на території Сорочинського ярмарку немає волів. Куди поділися? Вони захворіли. Причина тому – неймовірна спека, яка була напередодні ярмаркування. Круторогих хоч і  вигулювали, але це велика тварина з сильним норовом, яка може себе повести в будь-яких умовах не так, як нам хотілося б. Тому цьогоріч гоголівські герої їздитимуть на трійці коней з Дібрівського господарства, - пояснюють організатори торжища.

ГОГОЛІВСЬКИМ МАРШРУТОМ

 Диканька підкорилась харків'янам  і розкрила всі свої туристичні принади. Пішим ходом Даша та Оля  подолали Гоголівський маршрут   по Диканці.  Більше того,  автотранспортом дісталися, навіть, до садиби  Миколи Васильовича - у Гоголеве.  Арка - Кочубеєві ворота - візитна картка Диканьки, нею ходив сам імператор Олександр І, а зараз кожен, хто гостює на Полтавщині.   Вітряк, що зберігся з давніх давен, і зараз готовий би перемолоти зерно на борошно, але стоїть нині  один однісінький на  околиці селища. Диканька - одне із 7 чудес України - не даремно отримала такий статус! Історія тут закарбована у багатьох експонатах, природних пам'ятках, архітектурних  спорудах. Цікава Миколаївська церква своїм місцем розташування, Святотроїцька церква - ошатністю, ставки - цілющою водою,  віковічні дуби -величчю!

 

Де не ходили, а поверталися до "Затишної оселі" - сільської гостинної садиби у Диканці. Їжа тут домашня, із свого  огороду, смачна, як для себе приготована. На волі гуляють курочки - несуть яйця, яблука, сливи  і груші  вродили   на  славу  і потрапили до столу, овочі свіжі і поживні. Додає апетиту  неповторний  аромат  томатів, що йдуть у банку та  натуральний яблучний сік - це господарі роблять  заготовки на довгу зиму.

 Продовжує Даша ( витяг із коментару) : Їжа дійсно була смачна. Але головне - господиня Валентина Іванівна дуже приємна й енергійна жінка, з якої хочеться брати приклад! Ми дуже вдячні їй за гостинність і за цікаві розмови, розповіді про Диканьку і про навколишні цікаві місця! Вона небайдужа до свого краю, любить його, і це відчувається. З такими людьми завжди приємно! у дописі 

ТРАДИЦІЇ та НОВАТОРСТВА СОРОЧИНСЬКОГО ЯРМАРКУ

Серед новинок Сорочинського ярмарку-2017 організатори називають повернення традиційної ярмаркової розваги – стовпа з подарунками.
"Ми поставили стовп, який багато років був відсутній на ярмарку. Бажаючі будуть залазити на нього, торкатися червоного черевичка та отримувати призи. Висота стовпа – 15 метрів, та вглиб 2 метри. Поблизу нього постійно будуть проводити інтерактивні ігри," - розповідає Світлана Свищева.
Загалом, призовий фонд по розважальній програмі складає близько 800 призів, які за шість днів ярмаркування повинні знайти своїх господарів. Призи – сувенірні подарунки з символікою сорочинського ярмарку, футболки та подарунки від спонсорів.

.

26 СЕРПНЯ О 13:00 НА СОРОЧИНСЬКОМУ ЯРМАРКУ ВІДБУДЕТЬСЯ ІІІ МІЖНАРОДНИЙ ЧЕМПІОНАТ «STRONGMAN GAMES» — НАДЗВИЧАЙНЕ ВИДОВИЩЕ У ДУСІ КОЗАЦТВА. У СИЛОВІЙ БИТВІ ЗУСТРІНУТЬСЯ ЗБІРНІ БІЛОРУСІЇ, ЛИТВИ, МОЛДОВИ ТА ДВІ КОМАНДИ УКРАЇНИ. ТАКІ ЗМАГАННЯ ПРОВОДЯТЬ УЖЕ ТРЕТІЙ РІК ПОСПІЛЬ.
Поселення у Диканці за тел.066 78 313 26 Валентина

Другий ярмарковий день у Великих Сорочинцях розпочали з церемонії підняття державного прапора.

Хоча сьогодні гостям Великих Сорочинців погода дарує похмуру прохолоду і навіть мряку, відвідувачів на головному торговищі Полтавщини не бракує.

Тривають виступи творчих колективів, а на одній з ярмаркових сцен на Млині, день розпочали з виконання державного славня та підняття національного прапора.

Торгові ятки та майданчики також прикрашають жовто-блакитними стягами. Так на Сорочинському ярмарку відзначають День Державного Прапора України.

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК -

це свято праці і спілкування, продажу товарів і придбання гарного настрою, розпродажу одягу і щастя, де діють постійні знижки цін на продукцію і посмішки.
Це найбільший за площею, наймасштабніший, найвідоміший і найпопулярніший ярмарково-виставковий захід в Україні.

На ярмарку Ви зможете придбати найрізноманітніші товари :від української кераміки і свічок ручної роботи до китайського чаю і автомобілів.
На території обладнані декілька майданчиків: етнографічна садиба Хіврі, концертний майданчик «Млин» та «Верба», головна та мала сцени, де можна відвідати розважально - презентаційні програми за участю професійних та аматорських колективів України та Полтавської області.

Ось так запросто Ви зустрінетесь із самим  Гоголем Миколою Васильовичем.
  Поселення у Диканці за тел. 066 78 313 26 Валентина

ДИКАНЬКА ЗАПРОШУЄ НА ГОСТИНУ

Оля з Дашею зараз у "Затишній оселі".  Ми гостям раді кожного разу, не зважаючи на роботу, яка щоденна у селі. Харків'янки нас саме  застали за концервацією. Отакими помідорчиками із власної грядки частуватимемося взимку. А зараз  вони снідають полтавськими галушками, свіжими помідорами, смакують яблучною шарлоткою із чаєм на травах: липа, м'ята і чебрець збадьорять дух.  Панянки зібралися дослідити всі знамениті місця Диканьки та її околиць Чекайте нових фотозвітів від наших гостей.

ЯРМАРКУЄ УКРАЇНА

16 гектарів землі у Великих Сорочинцях щороку у серпні перетворюються на великий мурашник – там ярмаркує уся Україна. Як і 200 років тому – продають і купують, розважаються і дегустують. Цього року в Сорочинці презентувати свою продукцію приїхали понад 2,5 тисячі підприємців. І не лише з України, а ще з 12 країн світу. Привозять найкраще.
Сорочинський ярмарок відбудеться 22-27 серпня в селі Великі Сорочинці Миргородського району, що на Полтавщині. На кожен день ярмарок заплановано два виступи зірок.
Організатори розповіли, хто виступатиме та вартість квитків на концерти. А вхід на сам ярмарок – безкоштовний.

Так, у дні відкриття, закриття та передостанній день ярмарку ціни найвищі — 150 гривень. В інші дні зіркові заходи можна відвідати за 100 гривень. Кожен концерт триватиме з 20 до 22 години.
Програма Сорочинського ярмарку:
22 серпня виступатимуть гурт "Клей угрюмого" та Тіна Кароль. Вхід: 150 грн.
23 серпня — Олександр Порядинський, Оля Полякова. Вхід: 100 грн.
24 серпня — гурт "Шосте чуття", Ірина Білик. Вхід: 100 грн.
25 сепрня — гурти "BARAHTA" і "Пара Нормальних". За вхід візьмуть 100 грн.
26 серпня — етно-гурт "Євшан-Zillya", а також DZIDZIO. Вхід: 150 грн.
27 серпня виступатимуть гурт "Бессарабія" та Олег Винник. Вхід: 150 грн.
Поряд із торговцями – співи й танці. Навіть одружитися можна – просто на території ярмарку. Гості ярмарку кажуть – від кількості розваг дух перехоплює:"Ми зі Львова. Сподобалося те тепло, яке випромінюють полтавці, це дуже прекрасно. Ми ту частинку тепла заберемо до Львова… Такі ярмарки, як Сорочинський, повинні продовжуватися. Люди отримують задоволення, а у нас залишаються спогади на довге-довге життя".

Поярмаркувати у великих Сорочинцях можна буде аж до кінця тижня.

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК - 2017. ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Сьогодні гостинно відкрив свої обійми для тисяч учасників та сотень тисяч гостей Національний Сорочинський ярмарок - гордість Полтавщини і найкращий захід усієї України!

Рівно об 11.00. на новій, величній і сучасній головній сцені ярмарку керівник проекту "Сорочинський ярмарок", кавалер орденів княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів Світлана Свищева, разом з іншими поважними гостями, відкрила дев'ятнадцятий Сорочинський ярмарок, який готували його організатори - ТОВ "Сорочинський ярмарок".

Ярмарок вітали пісенно-танцювальний ансамбль "Полтава" Полтавської обласної філармонії, гоголівські герої та сам Микола Гоголь. Відкрився і Фестиваль народної творчості "ЯРМАРИНКА". Всі сцени ярмарку щохвилини співають, танцюють та грають, радуючи гостей ярмарку.
Змилувалась і небесна канцелярія, сонце вже не таке спекотне, а обіцяний усіма синоптиками дощу, на щастя, був невеликим. Тому одні з задоволенням пропонують свій різноманітний та якісний крам, а інші з не меншим задоволенням його купують. Вже завтра ми розповімо вам про те, як іде торгівля, чим радують майстри, підприємства, приватні підприємці, як смачно годують кафе і ресторани, як можна розважитись.
Не обійшлося без рекордів. Уже є рекордна за останні роки кількість учасників, та кількість учасників мистецьких колективів. Але один рекорд навіть зафіксовано в Національному Реєстрі Рекордів України як Найважчий коровай в Україні. Його виготовили на хлібзаводі "Салтівський", що на Харківщині, і назвали "Короваєм миру".

Коровай урочисто був розрізаний, а його частини роз'їхались по всій Україні.
Особливий сюрприз для гостей ярмарку розміщений в прес-центрі. Це виставка унікальних робіт видатного художника Таріела Чекурішвілі, митця, відомого в Грузії, в Україні, в США та в інших країнах ( вхід на виставку безкоштовний ).

А завершиться перший день початком "зорепаду" на Сорочинському ярмарку концертом за участю гурту "Клей Угрюмого" та незрівнянної Тіни Кароль ( хто недалеко, ще встигне ).
Тому, сміливо відкладайте всі, заплановані на завтра справи , та вирушайте на Сорочинський ярмарок - 2017!!! Поселення у Диканці за тел.066 78 313 26 Валентина

ГУЛЯЄ ЯРМАРОК У СОРОЧИНЦЯХ СЬОГОДНІ

Яскравий серпень літо завершає 
Та ще природа зеленіє і буя 
В цей час весь люд в Сорочинці рушає 
Всіх прийме з радістю Полтавщина моя. 
На ярмарку так людно і красиво, 
Усе тут є, чого душа бажа 
і пісня ллє ться радісно й щасливо, 
В якій любов між нами процвіта. 
Багато тут усякого товару, 
Пісень і гумору, і щирого тепла, 
Й варенички пухкенькі, прямо з пару 
Нам україночка вродлива подала. 
Шумлять Сорочинці, все квітне і буяє, 
Увесь народ на ярмарку гуля 
І з хлібом-сіллю всіх гостей проиймає, 
Чудовий край- Полтавщина моя!

22 серпня 2017 року всі ворота, всі крамнички  відкриті у Сорочинському ярмарку,  всі дороги ведуть на торги. Поспішайте і Ви! Поселення у Диканці за тел 066 78 313 26 Валентина.

ІСТОРІЯ ЯРМАРКУ

Хто з українців жодного разу не чув слова "ярмарок"? Невже є такі? Свято праці і спілкування, продажу товарів і придбання гарного настрою, розпродажу одягу і щастя, де діяли постійні знижки цін на продукцію і посмішки.

З давніх-давен на нашій землі збиралися ці великі торги – ярмарки. Гончарі й ложкарі, ткалі й вишивальниці, бондарі й столярі, стельмахи й кошикарі, кушніри й лимарі, соленики й дьогтярі, бублейниці й кравці продавали на ярмарках свої вироби. Валками стояли на торжищах чумацькі мажі з сіллю та рибою. Кожний купував те, що не міг зробити сам.

 Славетний шлях "із варяг у греки" надавав українським землям помітніих переваг в торговому відношенні. Власне, в добу піднесення Київської Русі так воно і було – оберталися монети різних держав, продавалися товари різних народів, рухались торгові каравани. Але воєнні набіги і княжі суперечки зруйнували торгові структури, розірвали стосунки.

 З 16 ст. почали приїжджати в Україну купці з великих міст Середньої і Західної Європи - доставляли вишукані прикраси, ювелірні вироби і предмети побуту, а купували шкіру, роги, вовну, зерно, сало, мед. І на українських землях почали виникати малі ярмарки в середніх і великих містах. Тут продавали і купували худобу, одяг, взуття, хатні речі, продукти та інше. Найбагатшими були осінні торги, а також ярмарки перед великими святами. Німецькі, польські поселенці, вірмени і євреї, поряд із українськими міщанами, були активними в ярмарковій діяльності.

В 17ст. вже кожному українському місту i містечку при заснуванні надавалося право на один-три ярмарки на рік. Розвиток ярмарків свідчить про відокремлення промислово-торговельної дiяльностi від землеробства. З іншого боку, активна реміснича й торговельна дiяльнiсть, безсумнівно, сприяла розвитку українських мст.

Щодо Лівобережної України, то дослідники нарахували сорок ярмарків, що діяли лише в 1665 р. Не зважаючи на часті збройні сутички, численні напади татарських орд на Лівобережну Україну, торгові шляхи не заростали бур'янами, все більше населених пунктів охоплювалися ярмарковою торгівлею.

Павло Алепський, вражений великим розмахом торгiвлi в Україні в період визвольної війни 1648-1654 рр., згадує базари в Золотоношi, Черкасах, Прилуках писав: "У країні козаків ярмарки бувають безперервно з початку i до кінця року. В кожне свято відбувається ярмарок в тому чи іншому мiстi, як це було запроваджено за часів панування ляхiв .". Десятки населених пунктів називає він "торговими містами".

Ярмарки влаштовували таким чином, що після закінчення одного з них торгові люди могли побувати на кількох інших. Через те ярмаркова торгівля тривала безперервно. Окрім багатолюдних ярмарків у містах, містечках i багатьох селах проходили звичайні базари.

Велике господарське значення ярмарків полягало в тому, що вони були своєрідними артеріями в розподiлi товарів по різних містах, містечках, великих та малих селах, хуторах. Ярмаркам належала значна роль у зовнiшнiй торгiвлi України. На них зосереджувалися товари, що вивозилися через сухопутні митниці та азовські й балтiйськi порти. Вони були головним місцем оптового i роздрібного продажу імпортних товарів.

Але справжній ярмарковий бум відбувався в Україні в 19 ст. Поширення набув чумацький промисел, народ почав активно заселяти степові українські землі. Чудовий опис великої селянської ярмарки на Катеринославщині залишив "останній козацький літописець" – Дмитро Яворницький. Судячи з цього опису, керамічний горщик на ярмарку коштував 2-3 копійки, цеберко сушених груш 15 копійок (разом з відром), лопата 25 копійок, а за пару червонців можна було вдягнутися з голови до п'ят.

Більшість ярмарок в 19 ст. тривали лише 1 день, близько 1/3 — від 2 до 7 днів, а лише 3% тривали довше (деякі цілий місяць). Загалом на території України, що входила до складу Російської імперії постійно діяло 110 ярмарків, на яких продавали 47% усіх товарів.

За кількістю ярмарків на рік перше місце посідали Харківська та Полтавська губернії.

Безліч літератури присвячено розповідям про ярмаркову торгівлю, ярмаркові веселощі і розваги. Вони увібрали всю специфіку народу, його неповторні звичаї і традиції, побут і вірування, всю повноту життя. Звичайна купівля-продаж товарів перетворювалася на справжнє свято. Ярмарки були ледве не найулюбленішою подією в одноманітному житті українських селян.

Задовго до світанку селяни пішки або на возах вибиралися з сіл і довгою чередою тягнулися до місця ярмарку. Ярмаркувати їхали, як на велике свято, – гарно одягнені, з гарним настроєм. Тривали торги по кілька днів і були місцем знайомства людей з різних, часом віддалених місцевостей. Тож природньо, що кожний ярмарок був не лише торжищем, а й місцем для розваг. Колоритні сцени, сповнені народних дотепів, жартів, купівлі-продажу доповнювалися гуртовим співом молоді, іграми та забавами, троїстою музикою, грою кобзарів та лірників. Зокрема, тут завжди можна було послухати мандрівних артистів, а то й самому поспівати та потанцювати в гурті при нагоді.

Тут відбувалися зустрічі, знайомства, запрошення на храмові свята або родинні торжества. Жвава ярмаркова торгівля не обходилася без галасу, суперечок, лайок.

Сорочинський не був ні найбільшим з них, ні найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на вік великий земляк – український і російський письменник Микола Васильович Гоголь.

У своєму першому творі з циклу повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831- 1832 рр.), які принесли М.В. Гоголю велику популярності, письменник широко проявив і велику любов до України, і глибоке знання скарбів української народної творчості та своєрідність побуту свого народу. В повісті «Сорочинський ярмарок», що є складовою частиною « Вечорів на хуторі біля Диканьки», Микола Васильович відтворив поезію народного життя, реалістично відобразив різних представників українського народу, майстерно поєднавши все це з великим гумором.

Ось М.В. Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX ст..: « Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот. Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю і рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув'язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висловлювалася із високо накопиченого на возі тину і привертала розчулені погляди поклонників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.

Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею,за яким брів, у чистій полотняній сорочці і забруднених полотняних шароварах, його господар...».

Ярмарки продовжували існувати аж до 20-х років XXст.., коли були закриті зовсім. Вся торгівля в селах перейшла до кооперації та під контроль держави.

З 1966 року ярмарки починають відроджуватись, і започатковує, відроджує ту давню традицію Сорочинський ярмарок. На нього з'їжджалось багато представників різних організацій та підприємств – торгових та виробників не лише. Багато людей приїздило в Сорочинці щоб придбати різноманітні, дефіцитні на той час, речі, товари. Їх не зупиняло навіть те, що ярмарковий майдан являв собою необладнане поле, без будь – яких умов ні для учасників ні для гостей.

Період перебудови та розпаду Радянського Союзу, перших років незалежності, коли Україна потерпала від суцільного товарного голоду та інфляції, міг стати початком кінця Сорочинського ярмарку. Він проводився вже практично за інерцією, але не викликав ні в кого ентузіазму, ні в організаторів, ні в учасників і був головним болем і для тих і для інших. А сам ярмарок, ніби жива історія, терпів і чекав, коли ж , врешті, з'являться люди, яким він буде небайдужим і які захочуть повернути його до життя. І дочекався...

Ініціатором відродження ярмарку стала керівник проекту «Сорочинський ярмарок» кавалер орденів княгині Ольги III таII ступенів Світлана Свищева. Під її керівництвом ярмарок не лише одержав в 1999 році статус Національного і став єдиним, що вдало поєднав історію і сучасність, народні традиції, культуру, колорит з бізнесовими інтересами українських виробників. Пройшовши через віки, Сорочинський ярмарок сьогодні впевнено дивиться у майбутнє.

У СОРОЧИНЦІ НА ЯРМАРОК!

Етномістечко “Сорочинський Ярмарок”

(Полтавська обл., Миргородський район, с. Великі Сорочинці)

 Національний Сорочинський ярмарок – це найбільший в Україні ярмарково-виставковий захід. Його унікальність полягає у тому, що він зберігся з XVIII століття до наших днів. Проводиться традиційно один раз на рік  вкінці серпня, на ярмарк овій площі в 16,2 га під відкритим небом в центрі села Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Ярмарок надзвичайно колоритно описаний в повісті генія світової літератури Миколи Гоголя “Сорочинський ярмарок” (цикл повістей “Вечори на хуторі біля Диканьки”).

 Щороку участь у ярмарку беруть понад тисячу підприємств, приватних підприємців, майстрів народних промислів, закладів громадського харчування, дитячих розваг і т. і. На п’яти сценах свою майстерність демонструють від 2 до 4 тисяч учасників мистецьких колективів народної музичної, пісенної і танцювальної творчості. Серед понад півмільйона людей, які відвідують ярмарок, до 30 делегацій з країн близького та далекого зарубіжжя, представники дипломатичних місій, акредитованих в Україні, понад 300 журналістів друкованих і електронних засобів масової інформації, керівники нашої держави та інші високоповажні гості.

 На сьогодні Національний Сорочинський ярмарок – це єдиний в Україні захід, відвідання якого дає якнайповніше уявлення як про нашу державу, так і про її народ.

 Особлива гордість організаторів ярмарку – це етнографічна територія та містечка майстрів. В етнографічній території знаходяться відтворені чи реконструйовані будинки сільських жителів України XVIII–XIX століть (різного соціального статусу – багатіїв, бідняків, середняків), в кожному з яких розташований вільно відкритий для всіх бажаючих етнографічний міні музей. В експозиціях цих музеїв представлені меблі, посуд, одяг та інші побутові артефакти тієї чи іншої історичної епохи, що відтворюють життя українців в певний історичний період. Експозиції постійно поповнюються за рахунок придбань, здійснених організаторами в ході етнографічних експедицій.

 Два містечка майстрів дозволяють скласти повне уявлення про традиційні народні промисли та мистецтво усіх без винятку регіонів України. Переважна більшість представлених там виробів – ручної роботи, дуже високої якості.

 Особливої уваги заслуговує культурна програма ярмарку. Протягом усіх шести днів на п’яти сценах постійно виступають мистецькі колективи та окремі виконавці, як професійні, так і самодіяльні.

 Актуальність та привабливість Національного Сорочинського ярмарку полягає в тому, що він перетворився в центр народної культури і розвивається саме в цьому напрямку. Зберігаючи ярмаркові традиції далекого минулого, нинішній ярмарок надає їм нового сучасного звучання, вдало і зі смаком поєднуючи у собі історію та сьогодення, впевнено дивлячись у майбутнє.

 Традиційно відбувається виїзд на справжніх, єдиних в Україні волах, гоголівських героїв та “самого М.В. Гоголя”, у виконані професійних акторів.

 Любов до Національного Сорочинського ярмарку завжди об’єднувала українців, а сам ярмарок став територією миру, злагоди і єднання!

ВІДДЗВЕНІЛО КОВАЛЬСЬКЕ СВЯТО У МИРГОРОДІ

Упродовж дня  19 серпня 2017 року
 більше 20 ковалів з різних куточків України проводили майстер- класи із ковальства. 
Вони демонстрували    лиття латуні та бронзи, народження дамаської сталі та створення клинка, "заковували весілля" та навчали всіх охочих ковальської справи.  У дитячій кузні діти кували підкови на щастя.  Для гостей організовували виставки- продажі та розваги: змагання лучників, шабельні турніри, метання ножів. Цікава мистецька програма. Свою творчість гостям дарують: духовий оркестр ім. Івана Шатравки, вокальне тріо "Аллюр",  співаки, танцюристи та музики. Завершили  концертну програму  шоу "Живі барабани".
За традицією ковалі презентують миргородцям сонячний годинник. Елементи композиції виготовляють в різних кузнях. Це буде об'ємна садова скульптура (2 на 3 метри). Четвертий часомір присвячують пам'яті загиблому герою з Нікополя Сергію Рибчинку.
Не пропускайте нагоди побувати на таких святах творчості.  Вже через 2 дні у нас  на Полтавщині стартує СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК ! Поспішайте! Поселення у Диканці  за тел. 066 78 313 26.

ЛІТНІ БАРВИ ДИКАНЬКИ

Річка Ворскла потопає у зелені, трава косами лягає на воду, хлюпощиться і мерехтить на сонці. Верболози, вільхи створюють затінок, віють прохолодою.  Водичка теплим вологим  потоком освіжає і бадьорить. Так  гарно на річці!  Пахне пижмою і  деревієм, Ворскла  вся помережена  стежками, які  з берега  збігають  у водичку, береги піщані, є пологі, а подекуди обривчасті. Там діти  створили трампліни та прилаштували тарзанки.

Так із захватом про Ворсклу, що  біля Диканьки  говорять гості "Затишної оселі". Тиждень, який провели у нас кияни на відпочинку, був для них порятунком від  столичної літньої жари. Молоді люди не забажали спекотного моря з вигорілим степом, скупченням люду, розпеченим сонцем. Не пожалкували, що знайшли альтернативу морю. Сільський зелений туризм пропонує зараз екологічне домашнє харчування із власної грядки, затишне житло у сільській хаті і таку бажану річку. Приїздіть до нас!  Телефонуйте 066 78 313 26 Валентина Іванівна

ЯРМАРКУЙТЕ і ПОДОРОЖУЙТЕ ПОЛТАВЩИНОЮ

Щоб більше дізнатися про Полтавський край, 
його звочаї, традиції і колорит, у свій маршрут подорожей включіть наступні міста, де обов'язково потрібно побівати. А місцем проживання оберіть славну Диканьку, завітайте у садибу сільського зеленого туризму "Затишна оселя" (Тел. 066 78 313 26)
  Великі Сорочинці.
“… дорога, верст за десять до містечка Сорочинці кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. …” так писав Микола Гоголь. Зараз Національний Сорочинський ярмарок – щорічне театрально-торгове дійство, на яке з’їжджаються сотні тисяч людей з України та світу. Ласкаво запрошуємо на ярмарок і Вас з родиною та друзями, задоволення отримають як гурмани, так і меломани.
Крім гамірного ярмарку в Сорочинцях знаходиться шедевр українського сакрального будівництва Спасо-Преображенська церква (1732-1734р.), збудована в стилі козацького бароко за кошти уродженця містечка гетьмана Данила Апостола. В церкві зберігся унікальний семиярусний дерев’яний різьблений іконостас шириною22 метри, висотою17 метрів, який складається з понад ста ікон.
На шанувальників Гоголя чекають в літературно-меморіальному музеї, який розташований на місці садиби в якій народився письменник.
Гоголеве.
В ньому знаходиться родовий маєток великого письменника, в якому пройшли його дитячі та юнацькі роки, сюди він часто приїздив протягом життя. Зараз в садибі Гоголів-Яновських відкрито Державний музей-заповідник М. Гоголя, в якому знаходиться батьківський будинок, флігель, мальовничий парк з альтанкою та гротом.
Опішне.
Гончарська столиця України, в якій вже протягом трьох тисячоліть розвивається це ремесло. Зараз тут створено Національний музей-заповідник українського гончарства, в якому розташований музей гончарства, комплекс земської губернської гончарної майстерні, садиби-музеї А. Селюченка і родини гончарів Пошивайлів, гончарна галерея під відкритим небом.
Опішне є найвищим поселенням на Полтавщині, на території поселення знаходяться унікальні пам’ятки археології: численні кургани, місця давніх святилищ, скіфський курган, скіфське городище “Кардашів вал”, городище роменської культури, козацьке середньовічне містечко з фортифікаційними спорудами, а також розгалужена система підземних ходів.
Візит до Опішнього – чудова нагода придбати керамічні сувеніри.
Диканька.
Легендарне село на Полтавщині, в якому до наших днів дійшли класицистична Миколаївська церква-усипальня Кочубеїв (1794р.), церква святої Трійці (1780р.), за легендою саме в ній коваль Вакула малював чорта. Також цікавою є тріумфальна арка (1820р.) збудована  в честь приїзду імператора Олександра І. Цікавим є також пам’ятник установці БМ-13, встановлений на честь першого пострілу славетної “Катюші” на території України.
Також скористайтеся нагодою і доторкніться до кожного з чотирьох дубів-гігантів, які мають 600-800 років та висоту 20-22 метри, кажуть таким чином можна перейняти силу та довголіття. Саме під ними за легендою таємно зустрічалися красуня Мотря з гетьманом Іваном Мазепою.
Полтава.
Літописна Лтава, зберегла для нас величезну кількість пам’яток археології та архітектури. Серед них найяскравішим є унікальний всесвітньовідомий ансамбль Круглої площі (1805-1811р.) з Корпусним парком та адміністративними будівлями міста.
Обов’язково слід відвідати державний історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”, на його території пройшли битви у XIV-XX ст., що змінили хід історії в багатьох країнах на євразійському континенті.
Родзинкою міста є Полтавський краєзнавчий музей, колишній будинок Губернського земства (1903-1908р.), при побудові та оздобленні якого було використано традиційні мотиви української дерев’яної архітектури.
Оглянути чудову панораму Полтави зможемо з літописної Іванової гори, де зараз знаходяться відновлений Успенський собор з дзвіницею, садиба Івана Котляревського та улюблене місце фотографування – пам’ятник галушці.

ВОЛИ на СОРОЧИНСЬКОМУ ЯРМАРКУ

Одною із візитівок Сорочинського ярмарку є воли. Ці симпатичні рогачі, котрі тягнуть воза із гоголівськими героями, є незмінними учасниками дійства. Про волів писав ще 22-річний Микола Васильович Гоголь у своїй однойменній повісті про ярмарок. Саме ці тварини везли на Сорочинці торговців зі своїм товаром і ними ж їхали туди зацікавлені відвідувачі, щоби закупитися хорошим крамом для свого господарства.

Рогаті учасники ярмарку користуються попитом і увагою не тільки у відвідувачів дійства. За словами організаторів, до них часто звертаються кіностудії, щоби використати воликів у своїх зйомках. Так, свого часу до них телефонували навіть з кіностудії, де саме знімали фільм про чумаків і хотіли використати тварин як натуру. Навіть у цьому році вони отримували подібні заявки. Проте організатори бережуть тваринок, бо їх не можна транспортувати – від далеких подорожей воли можуть зламати ноги, адже вага у них ще та.
Волики завжди добре вгодовані і за ними ведеться хороший догляд. Опікується ними АОПП «Великосорочинське». На ньому працюють так звані погоничі. Вони вигулюють воликів навіть тоді, коли ярмарок не проводиться, адже тваринам потрібно звикати до людей і до шуму, щоби потім у свій «зоряний час» вони не злякалися гучної музики, глядачів, камер. На момент ярмарки воли вже звикають до людей і спокійно себе поводять.
До цих візитівок ярмарку ставляться як до справжніх артистів. Їм влаштовують своєрідню лазню. Управління ветеринарної медицини робить їм всі необхідні щеплення, щоби вони не захворіли. Перед самим ярмарком волів прикрашають, аби вони виглядали не гірше за гоголівських персонажів.
Побачити  волів зможе кожен бажаючий. Для цього потрібно лише приїхати на Сорочинський ярмарок, який відбуватиметься з 22 по 27 серпня 2017 року у селі Великі Сорочинці.
І не забудьте почухати вушко нашим рогатим артистам:)
Поселення у Диканці за тел 066 78 313 26- Валентина

У Миргороді на фестивалі ковалі виготовлятимуть четвертий сонячний годинник

19 серпня в курортній столиці Полтавщини Миргороді відбудеться вже традиційний Фестиваль ножових майстрів.
Учетверте ковалі з усієї України зберуться, аби показати своє вміння та всім разом виготовити сонячний годинник. Таку традицію започаткував фундатор фестивалю Петро Федоряка – коваль із села Трудолюб Миргородського району. Чоловік загинув у боях на Донбасі 2014 року.
У програмі крім того колективне виготовлення ножа, майстер-класи ковалів ножарів, дитяча кузня, кування весілля, ярмарок майстрів, шабельний турнір реконструкторів, змагання лучників, метання ножів та благодійний аукціон.
Розпочнеться свято о 10.00 і триватиме аж до 19.00. Вхід вільний. Місце проведення – парк на березі Хоролу (вулиця Гоголя, 153).

ВСІ НА ЯРМАРОК!

Незабаром на Полтавщині проведуть традиційний Національний Сорочинський ярмарок

Він триватиме 22- 27 серпня, місце проведення – село Великі Сорочинці Миргородського району

Низка заходів, дійств, фестивалів  планується під час торжища, поспішайте.

Поселення у Диканці за тел.: 0 66 78 313 26 - Валентина

22 СЕРПНЯ (ВІВТОРОК)

ГОЛОВНИЙ ВХІД
10.45 – Зустріч високоповажних гостей.
ГОЛОВНА СЦЕНА

11.00 – 12.00 – Урочисте відкриття Національного Сорочинського ярмарку та Фестивалю народної творчості «Ярмаринка» за участю пісенно-танцювального ансамблю «Полтава», колективів-учасників фестивалю, гоголівських героїв та самого Миколи Гоголя.
12.00 – 12.20 – Відкриття Фестивалю народної творчості «Ярмаринка» за участю ансамблю народного танцю «Променад» м. Миргород, народного фольклорного ансамблю танцю «Канарейка» (Одеська обл.).
12.20 – 15.30 – Конкурсна програма Фестивалю народної творчості «Ярмаринка».
15.30 – 16.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
16.30 – 17.00 – Підсумки першого конкурсного дня, нагородження.
17.00 – 18.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.00 – 20.00 – Резервний час.
20.00 – 21.00 – Гості Сорочинського ярмарку – гурт «Клей Угрюмого»».
21.00 – 22.30 – «Зірки Національного Сорочинського ярмарку» – народна артистка України Тіна Кароль.
22.30 – Ярмаркова дискотека. Обласний конкурс «Битва діджеїв».

ЯРМАРКОВІ РОЗВАГИ

Ярмаркові воли та гоголівські герої.
Театр на ходулях.
Перетягування каната, біг у мішках.
Ярмарковий стовп із призами.
Українські народні забави та гуляння.
Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.


ПАНСЬКА САДИБА

11.30 – Народне весілля – обрядове дійство.

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК «МЛИН»

09.00 – 10.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавщини.
10.50 – 11.00 – Театралізоване дійство зустрічі високоповажних гостей.
11.30 – 13.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
13.00 – 14.00 – Відкриття фестивалю «Сміємося разом з Гоголем» за участю гумористів України та всіх охочих. Фестиваль відкриває сам М.В. Гоголь та герої його літературних творів.
14.00 – 15.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
15.00 – 15.15 – Ансамбль «Мелодія» (Сумська обл.).
15.15 – 16.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
16.00 – 16.45 – «Караоке у Сорочинцях» – конкурсно-ігрова програма. Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.
16.45 – 18.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.30 – 19.30 – «День народження у Сорочинцях» – розважальна програма для всіх гостей ярмарку, у кого день народження 22 серпня. Подарунки, призи.
19.30 – 20.00 – Концерт.

САДИБА ХІВРІ

09.00 – 09.30 – Грецький народний ансамбль пісні і танцю «Тайфа» (Донецька обл.).
09.30 – 11.30 – Концерт колективів-учасників фестивалю.
11.30 – 12.00 – Народний фольклорний ансамбль «Жива вода» імені Павла Бакланова.
12.00 – 12.30 – Народний ансамбль української пісні «Веселка» БК КП «ШКЗ» «ІМПУЛЬС», м. Шостка, Сумська обл.
12.00 – 14.00 – Концерт учасників фестивалю.
14.00 – 15.00 – «Ярмарок розваг» – українські народні ігри та забави за участю гоголівських героїв та ансамблю народного танцю «Променад» м. Миргород. Призи.
16.00 – 17.00 – Концерт.
17.00 – 18.00 – «Свято сала». Конкурсно-ігрова програма. 18.00 – 18.30 – Народний фольклорний ансамбль танцю «Канарейка» (Одеська обл.).
18.30 – 20.00 – Концерт.





23 СЕРПНЯ (СЕРЕДА)
ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК «МЛИН»

09.00 – УРОЧИСТЕ ПІДНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ.

ГОЛОВНА СЦЕНА

10.00 – 12.30 – «Чиста криниця» – обласний огляд-конкурс фольклорних колективів, народних музик, гармоністів та бандуристів.
12.30 – 12.40 – Привітання учасників фестивалю народної творчості від М.В. Гоголя та його літературних героїв. Народний фольклорний ансамбль танцю «Канарейка» (Одеська обл.).
12.40 – 15.30 – Конкурсна програма Фестивалю народної творчості «Ярмаринка» на Національному Сорочинському ярмарку.
15.30 – 16.00 – Грецький народний ансамбль пісні і танцю «Тайфа» (Донецька обл.).
16.00 – 16.30 – Концерт.
16.30 – 17.00 – Підсумки другого конкурсного дня фестивалю, нагородження.
17.00 – 18.00 – Концерт.
18.00 – 20.00 – Резервний час
20.00 – 21.00 – Гості Сорочинського ярмарку – переможець 4-го сезону «Х-фактора» – Олександр Порядинський.
21.00 – 22.30 – «Зірки Національного Сорочинського ярмарку» – суперблондинка Оля Полякова.
22.30 – обласний огляд-конкурс «Кращий діджей Сорочинського ярмарку». Ярмаркова дискотека.


ЯРМАРКОВІ РОЗВАГИ
Ярмаркові воли та гоголівські герої.
Ярмарковий стовп із призами.
Ярмаркові розваги – перетягування каната, біг у мішках.
Українські народні забави та гуляння.
Призи

ПАНСЬКА САДИБА

12.00 – Народне весілля – обрядове дійство.

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК «МЛИН»

09.00 – 13.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
13.00 – 14.00 – Фестиваль «Сміємося разом з Гоголем» за участю гумористів України та всіх охочих. Фестиваль відкриває сам М.В. Гоголь та герої його літературних творів.
14.00 – 16.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
16.00 – 16.45 – «Караоке у Сорочинцях» – конкурсно-ігрова програма. Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.
16.45 – 18.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.30 – 19.30 – «День народження у Сорочинцях» – розважальна програма для іменинників.
Подарунки, призи.
19.30 – 20.00 – Концерт.


САДИБА ХІВРІ

09.00 – 09.40 – Гурт «Смоляни», Ольга Євченко, Роман Кизюн (Чернігівська обл.).
09.40 – 11.30 – Концерт учасників фестивалю.
11.30 – 12.00 – Народний фольклорний ансамбль «Жива вода» імені Павла Бакланова.
12.00 – 14.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
14.00 – 15.00 – «Ярмарок розваг» – українські народні ігри та забави за участю гоголівських героїв та народного фольклорного ансамблю танцю «Канарейка» (Одеська обл.). Призи.
16.00 – 17.00 – Концерт.
17.00 – 18.00 – Конкурсно-ігрова програма «Дам лиха закаблукам, закаблукам лиха дам». Призи.
18.00 – 20.00 – Концерт учасників фестивалю.


24 СЕРПНЯ (ЧЕТВЕР)

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ


ГОЛОВНА СЦЕНА

10.00 – 11.00 – Концерт колективів-учасників фестивалю.
11.00 – 12.30 – 26-й річниці незалежності України присвячується. Урочисте привітання від організаторів та гостей ярмарку. Концертна програма за участю колективів України та Полтавської області.
12.30 – 12.40 – Привітання учасників Фестивалю народної творчості від М.В.Гоголя та його літературних героїв.
12.40 – 15.30 – Конкурсна програма Фестивалю народної творчості «Ярмаринка» на Національному Сорочинському ярмарку.
15.30 – 16.30 – Концерт.
16.30 – 17.00 – Підсумки третього конкурсного дня. Нагородження.
17.00 – 18.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.00 – 20.00 – Резервний час.
20.00 – 21.00 – Гості Сорочинського ярмарку.
21.00 – 22.30 – «Зірки Національного Сорочинського ярмарку» – народна артистка України, чарівна Ірина Білик.
22.30 – Ярмаркова дискотека.

ЯРМАРКОВІ РОЗВАГИ

Ярмаркові воли та гоголівські герої.
Театр на ходулях.
Ярмарковий стовп із призами.
Ярмаркові розваги – перетягування каната, біг у мішках.
Українські народні забави та гуляння.
Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.

ПАНСЬКА САДИБА

12.00 – Народне весілля – обрядове дійство.

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК «МЛИН»

09.00 – 10.00 – Концерт учасників фестивалю.
10.00 – 10.30 – Грецький народний ансамбль пісні і танцю «Тайфа» (Донецька обл.).
10.30 – 12.00 – Концерт фестивалю.
12.00 – 13.00 – Вистава «Коза-дереза» Полтавського академічного обласного театру ляльок.
13.00 – 14.00 – Фестиваль «Сміємося разом з Гоголем» за участю гумористів України та всіх охочих.
14.00 – 15.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
15.00 – 15.30 – «Смачне пиво робить диво» – розваги від пивного партнера ярмарку.
15.30 – 16.00 – Концерт учасників.
16.00 – 16.45 – «Караоке у Сорочинцях» – конкурсно-ігрова програма. Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.
16.45 – 17.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
17.00 – 17.40 – Ансамбль української пісні «Бортничанка» Громадської організації «Київ – європейська столиця».
17.40 – 18.00 – Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Голосухи» м. Київ.
18.00 – 18.30 – Концерт.
18.30 – 19.30 – «День народження у Сорочинцях» ( для іменинників та гостей).
19.30 – 20.00 – Концертна програма «Пісні Сорочинського ярмарку» за участю Юлії Діхтяр.

САДИБА ХІВРІ

09.00 – 11.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
11.00 – 14.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
14.00 – 15.00 – «Ярмарок розваг» – українські народні ігри та забави. Призи.
16.00 – 16.40 – Вистава «На перші гулі»» (С. Васильченко)ؘ – Шишацька обласна гімназія-інтернат для обдарованих дітей.
16.40 – 17.00 – Концерт.
17.00 – 18.00 – «Свято галушки». Конкурсно-ігрова програма. Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.
18.00 – 20.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.




25 СЕРПНЯ (П´ЯТНИЦЯ)

ГОЛОВНА СЦЕНА

10.00 – 12.30 – «Чиста криниця» – обласний огляд-конкурс фольклорних колективів, народних музик, гармоністів та бандуристів.
12.30 – 12.40 – Привітання учасників Фестивалю народної творчості від М.В. Гоголя та його літературних героїв.
12.40 – 15.30 – Конкурсна програма Фестивалю народної творчості «Ярмаринка» на Національному Сорочинському ярмарку.
15.30 – 16.30 – Концерт.
16.30 – 17.00 – Підсумки.
17.00 – 18.00 – Концерт
18.00 – 20.00 – Резервний час
20.00 – 21.00 – Гості Сорочинського ярмарку – рок-гурт «BARAHTA».
21.00 – 22.30 – «Зірки Національного Сорочинського ярмарку» – гурт «Пара нормальних».
22.30 – Ярмаркова дискотека.

ЯРМАРКОВІ РОЗВАГИ
Ярмаркові воли та гоголівські герої.
Театр на ходулях.
Перетягування каната, біг у мішках.
Ярмарковий стовп із призами.
Українські народні забави та гуляння.
Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.

ПАНСЬКА САДИБА

12.00 – Народне весілля – обрядове дійство.

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК «МЛИН»

09.00 – 13.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
13.00 – 14.00 – Фестиваль «Сміємося разом з Гоголем».
14.00 – 14.30 – Ансамбль «Калиновий гай» ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» м. Київ.
14.30 – 15.00 – Концерт.
15.00 – 15.20 – Ліна Царук (м. Київ).
15.20 – 16.00 – Концерт.
16.00 – 16.45 – «Караоке у Сорочинцях» – конкурсно-ігрова програма. Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.
16.45 – 17.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
17.00 – 17.15 – Народний аматорський колектив – фольклорний ансамбль «Кегичівські піснярки».
17.15 – 17.45 – Ансамбль української пісні «Бортничанка» Громадської організації «Київ – європейська столиця»».
17.45 – 18.00 – Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Голосухи» м. Київ.
18.00 – 18.15 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.15 – 18.30 – Вокальний дует у складі Антоніни Крюкової та Катерини Курілової (Дніпропетровська обл.).
18.30 – 19.30 – «День народження у Сорочинцях» (для іменинників та гостей). Призи.
20.00 – Народний ансамбль української пісні «Злагода» (Дніпропетровська обл.).

САДИБА ХІВРІ

09.00 – 09.20 – Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Голосухи» м. Київ.
09.20 – 10.00 – Ансамбль української пісні «Бортничанка» Громадської організації «Київ – європейська столиця».
10.00 – 14.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
14.00 – 15.00 – «Ярмарок розваг» – українські народні ігри та забави.
16.00 – 17.00 – Концерт.
17.00 – 18.00 – «Дівоча коса – врода і краса» – конкурсно-ігрова програма. Призи.
18.00 – 20.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.




26 СЕРПНЯ (СУБОТА)

ГОЛОВНА СЦЕНА

10.00 – 12.00 – «Чиста криниця» – обласний огляд-конкурс фольклорних колективів, народних музик, гармоністів та бандуристів.
12.00 – 12.10 – Привітання учасників Фестивалю народної творчості від М.В. Гоголя та його літературних героїв.
12.10 – 15.30 – Конкурсна програма Фестивалю народної творчості «Ярмаринка».
15.30 – 16.00 – Народний ветеранський хор «Наддніпряночка» (Київська обл.).
16.00 – 16.30 – Народний фольклорний ансамбль «Золоте зерно» (Київська обл.).
16.30 – 17.00 – Підсумки, нагородження.
17.00 – 17.20 – Вокальний колектив «Едельвейс», Марина Животкова (Харківська обл.).
17.20 – 18.00 – Народний вокальний ансамбль «Квітка» (Харківська обл.).
18.00 – 20.00 – Резервний час.
20.00 – 21.00 – Гості Сорочинського ярмарку – гурт «Евшан-Zillya» (м. Харків).
21.00 – 22.30 – «Зірки Національного Сорочинського ярмарку» – найяскравіший гурт України
«DZIDZIO («Дзідзьо»).
22.30 – Ярмаркова дискотека.

ЯРМАРКОВІ РОЗВАГИ

Ярмаркові воли та гоголівські герої.
Ярмарковий стовп із призами.
Ярмаркові розваги – перетягування каната, біг у мішках.
Українські народні забави та гуляння.
Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.

ПАНСЬКА САДИБА

12.00 – Народне весілля – обрядове дійство.

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК „МЛИН”

09.00 – 10.40 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
10.40 – 11.00 – Вокальний колектив «Едельвейс», Марина Животкова (Харківська обл.).
11.00 – 13.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
13.00 – 14.00 – Фестиваль «Сміємося разом з Гоголем» .
14.00 – 14.20 – Аматорський вокальний ансамбль «Душі криниця» (Дніпропетровська обл.).
14.20 – 15.00 – Народний аматорський вокальний ансамбль «Надія» (Дніпропетровська обл.).
15.00 – 15.30 – Народний ансамбль народної пісні «Джерело» (Дніпропетровська обл.).
15.30 – 16.00 – Народний вокальний ансамбль «Квітка» (Харківська обл.).
16.00 – 16.45 – «Караоке у Сорочинцях» – конкурсно-ігрова програма.
16.45 – 17.00 – Вокальний колектив «Дмитрівчанка» (Полтавська обл.).
17.00 – 17.15 – Тріо «Мальви» (Полтавська обл.).
17.15 – 18.30 – Концерт.
18.30 – 19.30 – «День народження у Сорочинцях» – розважальна програма для всіх гостей ярмарку та іменинників.
19.30 – 20.00 – Розважальна програма від спонсора Національного Сорочинського ярмарку.

САДИБА ХІВРІ

09.00 – 11.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю Полтавської області.
11.00 – 11.15 – Вокальний дует у складі Антоніни Крюкової та Катерини Курілової (Дніпропетровська обл.).
11.15 – 11.45 – Народний ансамбль української пісні «Злагода» (Дніпропетровська обл.).
11.45 – 12.15 – Ансамбль «Калиновий гай» ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» м. Київ.
12.15 – 12.25 – Вокальний колектив «Дмитрівчанка» (Полтавська обл.).
12.25 – 12.40 – Тріо «Мальви» (Полтавська обл.).
12.40 – 13.00 – Ліна Царук (м. Київ).
13.00 – 14.00 – «Свято морозива».
14.00 – 15.00 – «Ярмарок розваг» – українські народні ігри та забави.
16.00 – 17.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
17.00 – 18.00 – «Свято сала». Конкурсно-ігрова програма.
18.00 – 20.00 – Концерт.


27 СЕРПНЯ (НЕДІЛЯ)

ГОЛОВНА СЦЕНА

10.00 – 12.00 – «Чиста криниця» – обласний огляд-конкурс фольклорних колективів, народних музик, гармоністів та бандуристів.
12.00 – 13.30 – Фестиваль дитячої творчості «Ярмариночка» на Національному Сорочинському ярмарку за участю творчих дитячих колективів та окремих виконавців із Полтавщини та України.
13.30 – 15.30 – Конкурсна програма Фестивалю народної творчості «Ярмаринка» на Національному Сорочинському ярмарку.
15.30 – 16.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
16.30 – 17.00 – Підведення підсумків шостого конкурсного дня фестивалю, нагородження.
17.00 – 20.00 – Резервний час.
20.00 – 21.00 – Гості Сорочинського ярмарку – шоу-гурт «Бессарабія» (м. Одеса).
21.00 – Офіційне ЗАКРИТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СОРОЧИНСЬКОГО ЯРМАРКУ.
«Зірки Національного Сорочинського ярмарку» – Олег Винник!

ЯРМАРКОВІ РОЗВАГИ

Ярмаркові воли та гоголівські герої.
Театр на ходулях.
Ярмарковий стовп з призами.
Ярмаркові розваги – перетягування каната, біг у мішках. Українські народні забави та гуляння.
Призи від ТОВ «Сорочинський ярмарок» та спонсорів.

СЦЕНІЧНИЙ МАЙДАНЧИК „МЛИН”.

09.00 – 09.10 – Вокальний колектив «Дмитрівчанка» (Полтавська обл.).
09.10 – 09.20 – Тріо «Мальви» (Полтавська обл.).
09.20 – 09.40 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
09.40 – 10.00 – Вокальний колектив «Едельвейс», Марина Животкова (Харківська обл.).
10.00 – 10.30 – Народний ветеранський хор «Наддніпряночка» (Київська обл.).
10.30 – 11.00 – Народний фольклорний ансамбль «Золоте зерно» (Київська обл.).
10.00 – 11.00 – Концерт.
11.00 – 13.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю з Полтавської області.
13.00 – 14.00 – Фестиваль «Сміємося разом з Гоголем» .
14.00 – 16.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
16.00 – 16.45 – «Караоке у Сорочинцях» – конкурсно-ігрова програма. Призи від ТОВ
«Сорочинський ярмарок» та спонсорів.
18.00 – 18.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.30 – 19.30 – «День народження у Сорочинцях» для іменинників та гостей.
19.30 – 20.00 – Народний вокальний ансамбль «Квітка» (Харківська обл.).

САДИБА ХІВРІ

09.00 – 09.30 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
09.30 – 10.00 – Народний ансамбль народної пісні «Джерело» (Дніпропетровська обл.).
10.00 – 12.00 – Концерт.
.
12.00 – 13.00 – «Свято гарбуза». Конкурсно-ігрова програма за участю народного вокального ансамблю «Квітка» (Харківська обл.). Призи.
13.00 – 14.00 – Концерт.
14.00 – 15.00 – «Ярмарок розваг» – українські народні ігри та забави.
.
15.00 – 15.20 – Ансамбль «Співаночка», ансамбль «Flovers» та окремі виконавці (Київська обл.).
15.20 – 17.40 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
16.40 – 17.00 – Вокальний колектив «Едельвейс», Марина Животкова (Харківська обл.).
17.00 – 18.00 – Концертна програма колективів-учасників фестивалю.
18.00 – 20.00 – Урочистості з нагоди завершення роботи Національного Сорочинського ярмарку – 2017 та Фестивалю народної творчості за участю Гадяцького коледжу культури і мистецтв імені І.П. Котляревського, фольклорного гурту «Стрибожі внуці» м. Полтава.
Вручення дипломів, подяк, подарунків від керівництва області, Миргородського району, а також організаторів Національного Сорочинського ярмарку – ТОВ «Сорочинський ярмарок».
Слова подяки та прощання від Миколи Гоголя та його літературних героїв. Відїзд на волах.

ЯРМАРКУЄ ВСЯ УКРАЇНА

Скоро у селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині вкотре вируватиме

відоме торжище. Цьогоріч Національний Сорочинський ярмарок відбудеться 

з 22 по 27 серпня. 

Офіційне відкриття – 22 серпня об 11.00.
Урочистості з нагоди завершення роботи торжища – 27 серпня з 18.00 до 20.00 (сцена садиби Хіврі).
Офіційне закриття Національного Сорочинського ярмарку 2017 року – 27 серпня о 21.00 на Головній сцені.
Концерти зірок:
22.08 – Тіна Кароль
23.08 – Оля Полякова
24.08 – Ірина Білик
25.08 – гурт «Пара нормальних»
26.08 – DZZIDZIO
27.08 – Олег Винник.
Фото – yarmarok.in.ua

Квитки будуть продаватись лише у день концертів. Ціна квитка 100 -'150 гривень. Підрядна організація, яка має дозвіл на проведення концертних виступів і запросила артистів, сама встановлює ціни. У ТОВ «Сорочинський ярмарок» немає дозволу на проведення таких концертів. Раніше товариство запрошувало зірок естради, концерти були безкоштовні для глядача. Але «Сорочинський ярмарок» полегшив собі роботу: нині артистів привозить і встановлює ціну на виступ організатор. Тому виступи платні для відвідувачів ярмарку, однак, запевняють у ТОВ, на улюбленого співака, співачку чи гурт можна буде потрапити за символічні гроші, набагато дешевше, ніж, приміром, у «Палац дозвілля» Листопад на такий же концерт.
Нагадаємо, минулоріч концерти теж були платні (від 50 гривень). Сцену відгородили для тих, хто купив квитки. Інші ж могли насолодитись співом хіба що здалеку через паркан-сітку.
Також на ярмарку відбуватимуться різні забави, фестивалі, змагання у рамках торжища. Театр на ходулях, караоке дивуватимуть і тішитимуть гостей. Традиційно в ці дні проведуть свято сала. А ще відбудеться батл діджеїв (обласний огляд-конкурс).

До уваги гостей Національного Сорочинського ярмарку-2017!

 Вартість входу на вечірні концертні програми на головній сцені ярмарку:

-    22.08.17р. – 20.00.-21.00. – Гурт «Клей Угрюмого»
                     21.00.-22.00. -  Тіна Кароль
                                 Вартість входу – 150 грн.

-    23.08.17р. -  20.00.-21.00. – Олександр Порядинський
                      21.00.-22.00. – Оля Полякова
                                  Вартість входу – 100 грн.

-    24.08.17р. -   20.00.- 21.00. – гурт «Шосте Чуття»
                       21.00.- 22.00. – Ірина Білик
                                   Вартість входу – 100 грн.

-     25.08.17р. -   20.00.- 21.00. – Гурт «BARAHTA»
                        21.00.-22.00. – «Пара Нормальних»
                                    Вартість  входу – 100 грн.

-      26.08.17р. -   20.00. -21.00. – Етно-гурт «Евшан-Zillya»
                         21.00.- 22.00. – DZIDZIO
                                      Вартість входу – 150 грн.

- 27.08.17р.  -   20.00.- 21.00. – Гурт «Бессарабія»
                          21.00.- 22.00. – Олег Винник
                                       Вартість  входу – 150 грн.

ПОФЕСТИВАЛИЛИ

Організатор фестивалю борщу в Опішні  Олена Щербань. Фестиваль  "Борщик у глиняному горщику 2017" відбувся. Сама господиня говорить:" ДРУЗІ, дякую УСІМ, хто відвідує, відвідав і будe відвідувати мій гастрономічний фeстиваль 《Борщик у глиняному горщику》. Бeзмeжно вдячна особливо тим, хто допомагає мeні！Я твeрдо пeрeконана, що йду правильною дорогою, у правильному напрямку. А іншим можу порадити одну з життєвих аксіом одного вeликого вчeного : ПРАЦЮЙ, нe вважаючи сeбe найрозумнішим. Бо сама так живу. З повагою, Ваша Олeна Щeрбань

ПАРИЖАНКА З-ПІД ДИКАНЬКИ

• 1887 року в Парижі виходить "Щоденник" уродженки України Марії Башкирцевої, одразу ж спричинивши гучний літературний скандал.
Вражала насамперед міра авторської одвертості. Молода дівчина споневажувала всі вікторіанські умовності й заборони і претендувала на цінності, що вважалися питомо чоловічими. Насамперед - творчу самореалізацію і визнання.
Наділена величезною енергією й силою волі, вона мріє про мистецьку кар'єру, світову славу й неймовірні звершення у широкому світі. І не лише мріє, а й заповзято працює над здійсненням своїх замірів.
Це тим більш вражало, що юна аристократка мала всі засоби для задоволення своїх жіночих амбіцій. Та роль господині модного салону її не приваблювала.
•       Башкирцева народилася в Україні, на Полтавщині  у селі Гавронці , батько, маючи високий титул дійсного статського радника, володів величезним маєтком у Гавронцях на Полтавщині, недалеко від Диканьки. Марія навіть мала певні українські сентименти, наголошуючи у своїх європейських мандрах, що приїхала не з Росії, а з України.
Та проживши все доросле життя у Франції, найперш ідентифікувала себе як представницю космополітичної мистецької богеми.
Вона була заангажована популярними емансипаційними ідеями (між іншим, у Галичині Наталя Кобринська якраз тоді організовувала Союз українок і готувала перші жіночі видання), переймалася проблемами рівності статей, але водночас зовсім не хотіла зрікатися принад традиційної світської жіночності.
Вона естетизує не лише довкілля, а й власну зовнішність, безоглядно милується собою, майже як мистецьким витвором.
•       У щоденнику безліч записів про крій суконь, зачіски, ювелірні прикраси, різновиди мусліну, оксамиту, шовку, мережив і гаптувань. Аж до жартівливої претензії, що найвідоміші модні фасони у знаменитого паризького модельєра Дюсе - то її винаходи, не позначені іменем авторки.
Варто наголосити, що в ХІХ столітті моду не раз намагалися піднести до рівня високого мистецтва. Шарль Бодлер вважав її чи не основою тогочасного естетичного ідеалу. А знаменитий поет-символіст Стефан Малларме навіть пробував якийсь час редагувати модний журнал.
Але дівчина при тому хоче, аби нею захоплювалися не тільки за красу і вбрання, - це, за Башкирцевою, лише конче необхідна рамка! - а й за мистецькі звершення.
Задля творчості готова пожертвувати навіть коханням, аби пристрасть не завадила здійсненню задуманого. Тут авторка щоденнника знов-таки взорується на чоловічі ієрархії, адже для патріархальної жінки якраз любов мала стати найвищим призначенням, тоді як представники сильної статі вважали б такий вибір принизливим виявом власної слабкості.
Вона наполегливо вчиться живопису, за два роки опанувавши семилітній курс у приватній академії професора Жуліана.
Обрала кар'єру, для жінки чи не найменш приступну, адже ученицям художніх шкіл навіть не дозволяли малювати оголену натуру. Що там знання анатомії, коли турбота про цноту непорівнянно важливіша!
Заборона на знання про власне тіло була для жінки чи не абсолютною, і талант тут мало що змінював. Башкирцева отримує нагороди, починає виставлятися в паризькому Салоні.
У її спадщині - понад 150 полотен, вона стала одною з перших жінок-художниць, чиї роботи потрапили до колекції Лувру.
•     Доля обдаровує неймовірно щедро, - їй пророкують славу малярки, незрівнянної співачки, - але чомусь немилосердно швидко тих дарів і позбавляє. У шістнадцять було діагностовано сухоти, Марія втрачає голос, далі слух.
•     У щоденнику безліч скарг на неспроможність самореалізуватися. Вона почала писати його в дванадцять років, спершу, ймовірно, лише для самоаналізу (безжальність і проникливість якого не може не вражати навіть при тому, що поєднується з повсякчасним нарцисизмом) і самодисципліни. У якийсь момент література стала єдино приступною творчою цариною.
Багатство і знатність були, ймовірно, не меншою завадою, аніж могла би стати бідність, адже навіть її вчителі попервах зневажливо поставилися до примхи, як здавалося, розпещеної аристократки, яка захотіла побавитися пензлями.
Світській дамі варто по-дилетанськи трохи грати чи малювати, але ж негоже до виснаження працювати в майстерні, зрікаючися життєвих радощів.
Прикметно, що навіть готуючи щоденник до посмертної публікації, близькі роблять численні купюри, приховуючи скелети в шафі й завуальовуючи надто одверті зізнання.
Марія ненастанно, до виснаження працювала над своїми картинами. Її, судячи зі щоденника, мучить відчуття незбіжності між задумом та його втіленням, змушуючи шукати й шукати нових живописних деталей, самобутньої манери і стилю.
В ближчому оточенні дівчини не було людей, здатних зрозуміти й належно оцінити її досягнення. Вона ж хоче знайти авторитетного для неї співрозмовника, людину, перед якою вона могла би схилятися.
І художниця зважується написати одному з найзнаменитіших своїх сучасників. Так із дівочого капризу зав'язується листування, яке стало одним із найцікавіших людських документів тої доби.
•       Маріїн вибір упав на Гі де Мопассана. Йому, звичайно ж, писали безліч екзальтованих шанувальниць, але цій незнайомці великий романіст чомусь поспішив відповісти, одразу вловивши непересічність її оцінок і суджень.

Вони обмінювалися й компліментами, і доволі в'їдливими зауваженнями та підозрами. Мопассан, спершу зверхньо повчаючи адресатку, врешті був заінтригований, палко просив особистого знайомства.
Але врешті Башкирцева, так і не знявши маски, спілкування обриває. Згодом знаменитий письменник скаже, що ця дівчина асоціюється в нього з білою трояндою, символом бездоганної й незаплямованої досконалості.
Знаючи про свою приреченість ("Лікар сказав, що я ніколи не вилікуюся", - зі скупою стриманістю записує вона після остаточного медичного присуду), Башкирцева спішить зоставити по собі слід і пам'ять, втекти від неминучого забуття.
Починає нові картини, працює дуже багато - і повсякчас фіксує на папері свої стани, роздуми, переживання. Їй здавалося - принаймні так виглядає із записів, - що найбільше досягає в живопису.
Проте якраз ті самі щоденникові сторінки, на яких Марія нарікала на безжальне провидіння, на брак фізичних сил для втілення сміливих художницьких проектів, - найперш і зробили її знаменитою. Попри те, що прожила лише 26 років.

•        Щоденник Башкирцевої переклали багатьма мовами, про нього захоплено відгукувалися і її видатні сучасники, і пізніші поціновувачі.
Ця дівчина з неймовірною чутливістю відбила настрій свого часу. Дух індивідуалізму. Ідеал людини, здатної протистояти ницості й недосконалості соціуму.
І ще Марія Башкирцева вражає дивовижним умінням не зваблюватися жодними ілюзіями, які ця сильна жінка вважала, схоже, виявом слабкості